Розділ 3 Пророцтво одногрупника

Мої випадкові походи з друзями в букмекерську контору швидко переросли в усвідомлені одиночні візити.

Це вже не була гра «за компанію». Це була моя перша реєстрація, мій власний рахунок, мій таємний світ.

Пам’ятаю, як з тих самих десяти гривень я «розкрутився» до сімдесяти. Сьогодні це смішна сума, але тоді я почувався королем. Я дивився на інших зверхньо, вважаючи, що знайшов золоту жилу, яку вони просто не здатні побачити.

Найстрашніше було те, що я став майстром ілюзії. Перед батьками, викладачами та друзями я залишався тим самим «золотим сином». Я вмів тримати обличчя: впевнений погляд, правильна постава. Ніхто й не здогадувався, що під цією маскою успішного студента ховається людина, яка подумки вже ставить на кін свій завтрашній обід.

Одного разу, сидячи в аудиторії та роблячи чергову ставку з телефона, я помітив, як один із моїх одногрупників глянув на мій екран і просто сказав:

— Це все не те. Це закінчиться погано.

Я лише розсміявся йому в обличчя. Той сміх був сповнений зверхності — я був щиро впевнений, що тримаю долю за хвіст, а він просто нічого не тямить у «великих фінансах».

— Та що ти розумієш? — відрізав я. — Якщо я програю — то всього 10 гривень. А бачиш — виграв 150! Ризик мінімальний.

Але він подивився на мене дуже серйозно, ніби бачив майбутнє крізь роки:

— Буде більше грошей — будеш ставити більше. Колись на кін піде машина, а потім і квартира.

Тоді я йому не повірив. Мій сміх заглушав будь-яку логіку. Мені здавалося, що я занадто розумний, щоб так «попливти».

Я не знав, що настане момент, коли я буду готовий поставити навіть власну душу, аби лише відігратися. Що машина і квартира стануть лише цифрами в чеку, який я розірву і викину в найближчий смітник.

Пророцтво почало збуватися пізніше, поки я продовжував посміхатися, мерзнучи в чужих під'їздах чи холодних машинах.

Сьогодні, згадуючи той сміх в аудиторії, я зрозумів те, чого не розумів тоді: Скеля не будується на ілюзії розуму. Вона будується на вмінні визнати свою слабкість раніше, ніж вона стане твоєю долею.

Я не повірив у пророцтво тоді, але я став тим пророцтвом сьогодні — для кожного, хто думає, що 10 гривень — це «не страшно».