РОЗДІЛ 3

Прокинулась зранку з відчуттям душевної пустоти. Немов втратила щось надзвичайно важливе. Те, що здавалося було мною. І тут до мене дійшло, що я тепер вільна. Вільна від виснажливої праці на когось. Тепер необхідно створити щось таке, що даватиме зногу жити повноцінно. Жити так як цього заслуговую. 

Потягнувшись я швидко встаю і йду в ванну. Прийнявши душ забігаю в кухню готувати сніданок. Цього разу це просто смажені яйця зі свіжим огірком і незамінною заварною кавою. Без неї ніяк. Субота видалася напрочуд спекотною. Знову доведеться плавитися. 

 Вирішила переглянути баланс на картці і була приємно здивована побачивши відступні( гроші ).Подумки подякувала колишній щефині. Що ж тепер зможу оплатити комуналку та прикупити продукти. І книжки. Дуже дуже багато новеньких книжечок. 

Ах, я дуже люблю читати. Особливо детективи. Розслідувати вбивства і карати винних. Вчуся підмічати деталі на які інші не звертають увагу. Спостереження іноді корисне заняття. Тепер будучи безробітною я вповні його опаную. Ще вестиму щоденник. Наразі там декілька записів не пов'язаних між собою.  Хочу спробувати себе в літературі. Писатиму вірші. Можливо комусь покажу або ні. Я терпіти не можу співчуття від людей. Відчуваю себе якоюсь калікою, що не здатна потурбуватися про себе самотужки. 

Вийшовши на вулицю крокую в магазин за продуктами. Вдома реально нема що їсти. Та з аномальною спекою, яка досі триває це не дивина. А ще планові відключення світла та війна. Коли це все завершиться?