Розділ 18. Плітки

Зранку наступного дня Жанія, як завжди, принесла мені сніданок, але мала дуже загадковий і таємничий вигляд. Кидала на мене зацікавлені погляди та явно не хотіла йти геть. Я запросила її почаювати зі мною, адже бачила, що її аж розпирає від цікавості, бо, мабуть, хотіла більше дізнатися про мою пригоду в ліфті. Ми поговорили про це, про принца Тореса, про сьогоднішній бал.

- Маро, а ти знаєш, що на балу початку літа буде сам король Фетаній? - раптом спитала мене Жанія.

- Ну то й що? - здивувалась я. - Король організовує цей бал, природно, що він там буде.

- Ах, ти ж не знаєш! - сплеснула долонями дівчина. - Він рідко відвідує бали останнім часом. Подейкують, що він хоче відійти від справ й усамітнитися в горах, а на трон посадити тінь Зорію, але за умови, що та вийде заміж за мага. Про це вже давно говорять між собою придворні. Колишній хлопець тіні Зорії покійний маг Ціанеш був першим претендентом на її руку.

- Ну, зараз це принц Торес, ти вже розповідала, - кивнула я.

- Якби ж то все було так просто! - скрикнула Жанія. - Коли не було принца Тореса, до неї підбивав клинці маг Жерлон. Ну, ходили такі плітки. Ти не знала?! - зраділа Жанія, очі її заблищали.

На моє заперечливе хитання головою вона задріботіла словами:

- Кажуть, - тут вона стишила голос, начебто хтось міг нас підслухати, - що й двобій з нареченим тіні Зорії спровокував він, щоб прибрати суперника з дороги. А коли все вийшло, почав вижидати, поки принцеса заспокоїться, щоб потім знову відновити свої залицяння. Принц Торес йому, як кістка поперек горла! Але я зовсім не про це хотіла тобі розказати. Тут таке!

Жанія швиденько схопила з тарілки тістечко й відкусила. Я мовчки чекала.

- Так от, вчора після пригоди з ліфтом маг Жерлон доправив тінь Зорію до її покоїв і там привів до тями. Я якраз принесла воду для принцеси, а двері були трохи прочинені, і так сталося, що дещо побачила, а потім і почула.

Жанія запитально подивилась на мене, мовляв, чи можна продовжувати.

- Ти ж ненароком, ненавмисно… - почала я, здогадуючись, що Жанія щось підслухала. 

- Так, так, саме ненавмисно!  Я б ніколи… Коротше кажучи, тінь Зорія цілувалась з магом Жерлоном!

Я сторопіла, почувши таку новину. Як? Адже вона заручена з Орестом! У неї серйозні плани на трон, Жерлон убив її колишнього нареченого!

- Ага! Я сама була в шоці! В мене трохи таця з водою з рук не випала. А потім я тихенько відійшла від дверей, щоб потім постукати, наче я ось-ось надійшла і нічого не знаю. І поки я відходила, тінь Зорія й каже: "Милий, мені вже все це набридло, треба закінчувати наш маскарад! Торес мене дратує! І ця нова цілителька, вона дозволила Розії прийти на бал!" А маг Жерлон у відповідь: "Я розберуся з нею, не хвилюйся, моя принцесо. А бал якраз вчасно, на ньому все й закінчимо. Тим паче, буде король, нам це на руку". І вони знову замовкли. А я тоді шумно підійшла до дверей і постукала.

- Жаніє, ти просто якийсь шпигун у спідниці! - сказала я, почувши її розповідь. - І що ж було далі?

- Я увійшла, вони сиділи в різних кутках кімнати, веліли залишити воду та йти. А Жерлон потім зачинив за мною двері, - з жалем промовила Жанія.

І почала жувати наступне тістечко.

Це щось новеньке. Мене стурбувало те, що розказала Жанія. Але в мене раптом виникло нове питання:

- Жаніє, чому ти все це мені розповідаєш?

Дівчина знітилась і відвела очі.

- Є щось, про що я повинна знати? Признавайся.

- Ох, Маро, ти мені подобаєшся, ти добра, весела, мила, і ти моя подруга, ніхто тут не сприймає мене серйозно, всі тільки насміхаються, кажуть, що я торохтійка і все таке… Одна ти розмовляєш зі мною, як з рівнею, слухаєш мене і чуєш. Це так важливо, з кимось просто поговорити. І я хотіла тебе попередити… Допомогти… Ходять чутки… що… ну… принц Торес запав на тебе.

Я аж рота відкрила від здивування:

- Що-о-о?

- Сьогодні мені сказала Малія, якій сказав Тулвод (пам'ятаєш, гвардієць, я вас знайомила, скажи, симпатичний хлопець?), якому сказала покоївка тіні Гермота Чарліна, а та своїми власними вухами чула, як принц Торес розмовляв з головним королівським цілителем, коли прийшов зранку на перев'язку. Ну й синяк у нього під оком! Півобличчя розпухло! Та я не про це!

Жанія, як завжди, змішувала докупи все й одразу.

- Так от, принц Терос сказав тіні Гермоту, що цілителька Мара, тобто ти, - глянула на мене дівчина, - найкрасивіша дівчина в світі. І що він таких ще ніколи не зустрічав!

І Жанія переможно глянула на мене.

- Хіба не закохався, якщо так каже?

- Та він міг просто так сказати, - засумнівалась я, а серце в самої затріпотіло, запурхало.

- Та не кажи дурниць! Чомусь про тінь Зорію він такого ніколи нікому не казав, - махнула рукою Жанія. - Але тут виходить, що тобі загрожує небезпека!

- Яка? Ти про те, що маг Жерлон обіцяв "розібратися" зі мною?

- І про це теж, - кивнула Жанія. - Але ж ти тепер суперниця тіні Зорії. А вона такого не пробачить! Вона дуже честолюбива. Щоб якась проста цілителька… Ну, ти розумієш.