Розділ 1. Долина Тіней

Високо в горах, де живуть лише дракони та цвіте стійкий едельвейс, є таємниче місце. Воно називається Долина Тіней. Ця високогірна місцина оточена з усіх боків неприступними скелями та глибокими й широкими ущелинами. У давні часи саліксійський мандрівник та учений на ім'я Васоріо вперше потрапив туди, мандруючи горами на чолі експедиції, яка шукала поклади корисних копалин. Він описує Долину як дивне місце, де ростуть химерні рослини, мешкають страхітливі тварини та існує велике поселення (майже місто), де живуть Тіні. Саме так він назвав мешканців (чи то людей, чи то якихось інших істот), яких там зустрів. Учений виявив у долині надзвичайно багаті поклади золота, а також маронію, єдиного металу, який поглинає магію, вбираючи її, як губка.

Спочатку Саліксія налагодила торгові відносини з Тінями, які мали свого короля, якого називали Тінь Усіх Тіней. Потім запропонувала співпрацю у налагодженні видобутку металів, а потім вирішила усі величезні багатства Тіней забрати силою. І війною на Долину Тіней кілька століть тому пішов предок нинішнього короля Ругеора Мудрого, славнозвісний Брандіс Жорстокий.

Ця війна тривала лише п'ять днів. Два дні армія короля піднімалася в гори, за один день була знищена Тінями, і ще два дні добиралися до столиці нечисленні залишки армії, щоб сповістити про поразку. На військо Брандіса Жорстокого напали викликані Тінями потойбічні сили (духи, привиди, демони та інші ще страшніші істоти), які пожерли душі, а подекуди й тіла воїнів.

Тіні не переслідували ворога, який утікав з поля бою, вони залишилися у своїй Долині і навіть не мстилися за напад на їхню столицю. Але вони змусили тоді Саліксію підписати договір, який назвали "Обітниця служіння Тіням".

В ньому було лише кілька речень:

"Саліксія обіцяє ніколи не нападати на Долину Тіней. В іншому разі буде повністю знищена. Багатства Долини Тіней можна отримати тільки в обмін на людину, яка має магічні сили, тобто мага. Людина, яка має магічну силу, тобто маг, повинен добровільно, без примусу погодитися на таку торгову угоду. Кожного року Саліксія повинна укладати мінімум одну торгову угоду." Все.

Що робили Тіні з магами, які потрапляли в їхнє володіння, ніхто не знав. Майже ніхто звідти не повертався. Але все ж таки були ті, хто повернувся. Ці люди зовні залишалися такими, як і до їхнього походу в Долину. Але вони ставали іншими: спокійними, байдужими, сумними, погляд їхній був сповнений якоїсь незбагненної туги і розпачу. Можливо, тому, що вони забули все, що було в їхньому житті до того. Учені вважають, що Тіні стерли їм пам'ять.

Саме з тих давніх часів у Саліксії кожного року оголошували набір добровольців-магів, які не боялися потрапити в Долину Тіней. Оце незнання про те, що буде, коли потрапиш до Тіней, певним чином змирило людей зі складними рішеннями. Адже коли хтось давав обітницю Тіней, тобто виявляв бажання бути добровольцем, це начебто не означала смерті (адже поверталися декотрі!), а просто невідомість. Завжди знаходились люди, яким було, наприклад, цікаво, що там у Долині (і цікавість переважала інстинкт самозбереження), або які потрапляли у складне становище, і перехід до Тіней був найкращим виходом, або ж просто обирали Тіні замість смерті, якщо це були засуджені, наприклад, до страти. Торгівля з Тінями була не дуже активною, але вона була, бо золото й мароній завжди були в ціні.

Одна-єдина стежка зараз веде в Долину, але вона ретельно охороняється викликаними з потойбіччя духами, яким обіцяно людські жертви як плата за службу. Кожен, хто таємно намагається пройти стежкою, потрапляє в їхні тенета і гине.

Біля узніжжя гори Пік Ілюзій стежина бере свій початок, і там стоїть невеличка застава, де відбуваються торгівельні угоди: добровольців забирають Тіні, а натомість приносять відповідні скарби.

Туди, по цій стежині, у Долину Тіней, до коханого Ореста рвалася моє серце. Я збиралася проникнути в Долину таємно, щоб знайти його і зробити все, щоб ми знову були разом. Я хотіла повернути його додому, не допустити, щоб він забув мене і наше кохання. А якщо це (не дайте, боги!) сталося, зробити все, щоб він знову згадав, відчув, зрозумів, як я кохаю його.