Розділ 26. "Непристойний" план

Ми сиділи з Магдою за столом і думали нашу тяжку думу. Що ж робити? Як знищити чорного мага? Як дістатися до амулета?

На наступному тижні Тенебріс планував оголосити війну Саліксії. Поки що він намагався примусити принца підписати документи про відмову від спадкоємництва, призначивши своїм правомісником Тенебріса. Або ж написати листа батькові, щоб той підписав капітуляцію на користь Ледуму. В іншому випадку принца буде страчено. 

У нас було кілька днів. Опозиція роками не могла знешкодити чорного мага, а ми збиралися за два-три дні провернути все це. Нереальне завдання і фантастичні плани! Ми з Магдою це чудово розуміли.

- Треба якось викрасти амулет перевтілення в дракона. Тоді в нас з'явиться шанс перемогти Тенебріса як мага. Він один, а нас двоє, - роздумувала я.

- Він маг Першого кола, має величезний досвід. А ми недосвідчені маги-початківці. Ну, принаймні, ти. До того ж, твоя обізнаність у магічному мистецтві ось-ось зникне, адже ти казала, що дія інформаційної атаки нетривала, - заперечила Магда.

Справді, я й забула. Якщо магічна енергія і залишиться зі мною, то майстерність, з якою я керувала магією досі, поступово забудеться. Вже зараз я насилу згадувала деякі складні заклинання. Вони неначе стиралися невидимою гумкою з пам'яті.

- Ти будеш головною в нашому тандемі, Магдо, - глянула я на дівчину. - Ти використовуватимеш заклинання, а я посилювати їх додатковою енергією. Якщо треба буде, можеш черпати мою магічну енергію скільки треба.

Магда гмикнула, знизала плечима.

- Ми ніколи цього не робили, не знаю чи взагалі вийде. І, на додаток, в нього армія магів, та й військові виступлять на захист того, кому довіряє король, - сумно хитнув головою.

- Так, король! - вигукнула я, осяяна ідеєю, яка щойно прийшла мені в голову. - А якщо король звільниться від чарів Тенебріса? Пам'ятаєш, ти розповідала про розмову, підслухану Ольсеном? Адже було зрозуміло, що король опирається впливові чорного мага. Може, ми зможемо якось звільнити короля від чар?

- І що це дасть? - скептично скривилася Магда. - Якщо ми навіть якось зможемо зняти чари з короля, по-перше, це відчує Тенебріс, а по-друге, король не повірить нам, бо не пам'ятатиме того, що робив під впливом закляття.

- А якщо поряд буде людина, якій він повірить? Кому король повністю довіряє? - спитала я.

- Навіть не знаю, - задумливо протягла Магда. - Тих, кому він довіряв, у палаці вже немає, Тенебріс так чи інакше всіх віддалив від двору. Хіба що його діти. Ольсен чи принцеси. Їх усіх він дуже любить.

- Вже щось, - схвально кивнула я. - Уявімо, що ми зняли чари з короля Дігона. Він отямився - і бачить перед собою дочок, які скаржаться на першого радника і розповідають йому все, що сталося, коли батько був під закляттям. Це спрацює, як думаєш?

- Ти ж бачила принцес, вони можуть все зіпсувати. Король сприймає їх як наївних дітей. Може подумати, що вони нафантазували.

- Добре, а якщо з дівчатами буде ще й Ольсен? - не здавалась я.

- Це все міняє, - погодилася Магда. - Ольсена король поважає, бо той багато працює і всього добивається у житті самостійно. Принципово.

І  Магда скрушно зітхнула. Ольсен сидів у тюрмі, ключ від камери був у Тенебріса, та й відкривні чари, накладені на двері, знав тільки чорний маг. Теж проблема.

- Отже, один із варіантів зняття закляття з короля: ми якось звільняємо Ольсена, потім його і принцес приводимо до Його Величності і розвіюємо чари підкорення. - перерахувала я всі наші можливі дії. - І - бац! - король після нашої розповіді про все, що відбувається при дворі, наказує схопити Тенебріса.

- Ага, а Тенебріс такий приходить і - бац! - скручує нас усіх магією, або й взагалі вбиває, - парирувала Магда. - Сили ж у нього - неміряно!

- Ну, сила в амулеті. Левова частка сили, зауваж! Якщо він буде без нього, - ми зможемо йому протистояти, - не погоджувалась я.

- Це ще не відомо. Та й він може покликати на допомогу своїх магів-помічників.

- Але ж поряд буде король! Маги - підданці короля. Вони виконають його наказ, - нагадала я дівчині. - Не забувай про магічну клятву вірності, яку вони давали своєму королю, а не якомусь раднику!

- Добре, тоді постає питання про амулет. Як його позбутися? Викрасти? - знову засумнівалась Магда.

- Яким чином? - тут вже і мене охопили сумніви. - Тенебріс ніколи не розлучається з амулетом. Маю підозру, що він навіть приймає ванну і спить з ним.

 - Хіба що спокусити його, а коли він розслабиться, вкрасти і втекти, - запропонувала Магда вихід і сама розсміялась від абсурдної пропозиції. 

- Б-р-р, - пересмикнула я плечима. - І хто ж погодиться розділити ліжко з чорним магом? У нього є коханки? Взагалі-то він дуже привабливий, жінки таких люблять.

- Наче немає. Я ніколи про таку не чула, - сказала Магда.

- Дурне діло - не хитре! Нам терміново треба його спокусити і викрасти амулет!

- І хто ж буде спокушати Тенебріса? - підозріло спитала Магда.

- Ну, точно, що не ми! - заспокоїла я її. - Але я знаю людину, яка зробить це задля принца і королівства. Як би абсурдно це не звучало. Принаймні, сподіваюся на це.