Розділ 16. Авантюрний план

Сказати, що я була приголомшена, це нічого не сказати. Як? Як я це зможу зробити? Звичайна дівчина, що жила собі, як тисячі таких же дівчат? Ходила на роботу, читала книги, робила покупки, плакала й сміялася? Я не маю ніяких особливих талантів, не вмію добре битися на мечах чи стріляти з арбалета, зовсім не володію магією (так, вона в мене проявилася, але ж я не знаю, як її правильно використовувати, люди вчаться цьому мистецтву роками!).

Всі свої сумніви я висловила Мартусею й Арсену. 

- Ми все обдумали і все передбачили, - заспокоїв мене дракон. - Чи ти погоджуєшся, Марто?

- Хоч я і не знаю, як це зробити, і страшенно боюся, але я згодна! - впевнено відповіла я. - Думаю, що моя присутність в цьому замку, ініціація і взагалі те, що відбувається зі мною, є невипадковим. У богів, мабуть, є якісь плани щодо мене. І якщо я зможу якось допомогти встановленню справедливості й добра у нашому світі, врятувати вашу дружину, Мартусею, то я це зроблю! Хай це звучить, можливо, і пишномовно, але моя бабуся завжди вчила мене: "Марто, якщо тобі випадає шанс покращити щось у навколишньому світі, - зроби це!" Цей шанс, очевидно, настав.

- Дякую тобі, дівчинко! - щиро подякував Мартусей. - Я буду твій боржник.

- Ні, мені не треба ніяка плата! - замахала руками я.

- Мені це вирішувати, - ствердив дракон. - А тепер - до справи.

І вони з Арсеном розповіли мені свій план. Це була авантюра чистої води. Але саме тому вона могла спрацювати!

Щоб проникнути в королівський палац Ледума, принц Орест і Марсана оголошують про свої заручини і їдуть у передвесільну подорож. Першою країною, яку вони мають відвідати, буде королівство Ледум. Вже завтра вони вирушають у гості до короля Ледума Дігора Високого. Разом з ними їде королівський почет - група фрейлін, військових, слуг. Бармуто як друг принца теж вирушає у складі цього передвесільного каравану. Їхати туди два-три дні. Це залежить від дороги і різних дорожніх обставин. Я переховуюся в кареті з театральним реквізитом, оскільки Бармуто планує також виступити з концертною програмою перед королем та придворними Ледума. Прибувши на місце, ми облаштовуємося і вже по обстановці дивимося, як мені замінити помічницю мага, щоб врятувати Аврелію.

План мав дуже багато недоліків. Одразу ж виникло питання про перетин кордону і митний контроль.

- Не сумніваюся, що буде ретельна перевірка людей і речей на кордоні з Ледумом, - сказав Мартусей. - Тому я дам тобі спеціальну настоянку, випивши якої, ти заснеш на кілька годин. Це буде сон на грані смерті. Наче стазис. Ти не існуватимеш в цьому світі. Магічні перевірки не зможуть помітити, що ти жива. Арсен замаскує тебе під театральний манекен, зроблений у вигляді дівчини. Твій зовнішній вигляд ми тимчасово змінимо за допомогою особливої магічної маски, яка наче приростає до обличчя.

- Сподіваюся, це спрацює, - сказав Бармуто. - У крайньому випадку, на кордоні ми ще будемо у своєму королівстві, і завжди можна якось викрутитися з непередбачуваної ситуації. Чого не скажеш про те, коли ми будемо в сусідній країні, а особливо, коли вже перебуватимемо в палаці Ледуму.

- Так, королівський палац Дігора Високого має багатошаровий магічний щит. І маги там сильні. Я вже не кажу про чорного мага.

- До речі, як його звати? - поцікавилась я. - Стільки про нього говоримо, а імені й не знаю.

- Тенебріс.

- О, красномовне ім'я, - зачудувалась я, - це ж з давньої мови нашого королівства значить "темний"?

- У кожного мага є свій колір магії, Марто, - розтлумачив мені Арсен. - Переважно це синій колір (як в Ореста, наприклад). Рідко бувають магічні аури зеленого забарвлення. У драконів - золотистий. А в Тенебріса - чорний, темний тип сили. Це не значить, що така магія погана, негативна чи зла. Просто магія. У мене є знайомий інженер, який має темну магію і за її допомогою будує мости й переправи.

- А в мене - червона, - протягнула я.

- Так, така магія була в давні часи, про неї пишуть деякі старовинні фоліанти, - ствердив Арсен. - Теж магія як магія. Може, і має якісь особливості, але ми про них не знаємо, бо ці знання втрачено. Тому тобі, Марто, доведеться самій розбиратися зі своїм надбанням.

- І тут ми підходимо до дуже делікатного і важливого питання, - похитав головою Мартусей. - Твоя магія, Марто. Адже якщо все вийде, і ти зможеш зайняти місце тієї дівчини-магесси у Ледумі, то як зробити так, щоб ніхто не здогадався, що ти не та, за кого себе видаєш? А насамперед, щоб не виникли підозри у Тенебріса!

- Так, - спитала я. - А як це зробити? Я не знаю, хто вона, де живе, з ким знайома, як себе поводить. І я не вмію користуватися магією, не знаю, як її викликати і вгамовувати, як контролювати. Магія в мене, наче сірники в руках дитини, - рано чи пізно буде пожежа!

- Саме тому я сам займуся тобою, - погодився дракон. - В арсеналі бойових магів вашого королівства є одне магічне заклинання, яке дуже засекречене і відоме лише одиницям з секретної служби короля. Я добре знав діда принца Ореста, ми колись приятелювали. Кордел Спритний сам тоді дозволив мені скопіювати деякі таємні магічні техніки. Ну, це не важливо. Отже, є таке заклинання "Інформаційна атака". Воно полягає в тому, що магові-початківцю, який вже має початкові магічні навики, або щойно ініційованому магові впливають на мозок і вносять певну інформацію про що-небудь. Людину можна зробити будь-ким, вклавши максимальну інформацію про того будь-кого. Переважно так готують агентів для впровадження в злочинні угрупування, або щоб вивідати різні секрети у конкурентів.