РОЗДІЛ 2

АННА.

Судячи з  інтонації  в якій ця розфарбована і напів гола  барбі кричала, я зрозуміла що вона точно мене ображає, але мені було пофіг, я ж в такому швидкому тоні не розуміла що вона там белькоче, і чесно мені було пофігу І тут до нас вийшов високий, мускулистий красень лише  в одному рушнику,  тіло було ідеальне, кубики пресу, великі сильні руки, от би зараз відчути як буде  в його обіймах, напевно тільки з душу,  волосся  ще вологе, по тілу виднілися капельки води, і такий сексі немов актор з фільму про капітана Америку, у мене навіть чуть щелепа не відвисла від шоку, і ще трохи і потекли слюнки на нього як у собаки на м’ясо. Він теж мене роздивився як кажуть з ніг до голови, ну й нехай, в такому вигляді я йому точно не сподобаюсь, точно подумав якась сіра мишка, ну  і нехай.. І тоді він сказав:

• Вам щось потрібно дамочка?

     Я від шоку так на нього подивилася, немов на привида, я уявляю що  в мене зараз великі очі, немов мені хтось пальці прищепив дверима, невже тут є ті хто розуміє українську? я здивована, але мені було приємно, і він знову повторив:

• Ау, дівчино просніться, я до вас говорю!
• а так, я пришла у справі..  - спокійно, наскільки це було можливо відповіла я 
• ну то кажіть  - якось грубовато, з таким тоном типу я їм заважаю, хоча думаю так  і є, судячи з їх вигляду 
• можна якось тихіше робити ТЕ що ви там робили, бо мені через стіни це чути і я не можу спати!
• що заздриш? може хочеш приєднатися? - з хитрою посмішкою і задоволенням сказав він
• ні дякую!  - гордо і з образою відповіла я, ще чого, ти диви на нього, оце хам
• передумаєш заходь… -  з усмішкою сказав він
• ай та йди до біса з такими жартами, хам!  - на одному диханні сказала я 

     І я швидко розвернулась і пішла до себе хлопнув голосно дверима. Потім притиснулась спиною до дверей немов за мною хтось гнався, і типу двері мене врятують. Трохи заспокоївшись і віддихавшись, я пішла і лягла  в ліжко. 

Спочатку було тихо, а потім знову шум, от  я зараз думаю це вже було навмисно щоб мене розізлити, ну от  нафіга? більше не піду, надягну наушники і пішли вони до біса.  Ще трохи прочитавши, я почала засинати, тому смарт положила біля себе, включила музику і так в наушниках заснула. Спала добре, немов немовля. 

         Вранці коли вже збиралася йти до Жанни, відкрили двері і  вона сама залетіла до мене вся якась знервована, і відразу сіла на ліжко:

• Жанна ти чого? - здивовано запитала я 
• прикинь, сьогодні вночі якусь дівчину вигнали з готелю через скандал і бійку кажуть це було кумедно 
• хоть не з наших? - з острахом питала я 
• та ні.. - спокійно говорила подруга
• ну тоді добре,  це вже не наші проблеми.. - вже спокійно  говорила я, як кажуть стало легше
• мабуть, слухай що ти після сніданку будеш робити? 
• не знаю , а що? - здивовано дивлячись на неї питаю я 
• думала може на пляж? 
• а може краще на екскурсію?
• ай не будь занудою, там цікавіше ніж на твоїх екскурсіях.. - махнувши рукою сказала подруга
• ну це вже кому як Жанка.. - скептично сказала я, тому що мені дійсно на екскурсії буде  цікавіше 
• ай все роби що хочеш, буду потрібна шукай мене на пляжі.. я буду там загоряти і зваблювати чоловіків! - сказала піднімаючись з місця подруга
• ага..

І вона пішла. 

Після сніданку я після на рецепцію дізнатися про екскурсії але там сказали що сьогодні їх немає, тому вирішила піти на пляж, але не на ту частину де були всі, а трохи далі, щоб побути на самоті. Але коли я сіла на гарячому піску  знявши босоніжки, занурила ноги в тепле море яке було прозоре, і блакитне немов небо, і спокійне, легкий теплий вітерець розвів моє волосся в різні сторони, а я все намагався його поправити,  я почула голос:

• бачу ми знову зустрілися сосідко.. яка приємна несподіванка..

цей Голос був дуже знайомий, коли я повернулася то офігіла, бо побачила того збоченого красеня що жив в сусідньому номері:

• знов ти?
• так я, що вже скучила? - усмішкою говорив він
• йди до біса збоченець! - крикнула я 
• а ти сьогодні інша, без окулярів, і навіть без халата а в сукні, тобі пасує - якось і іншому тоні сказав він
• а я що я маю бути в них? чи ти думав що я бібліотекарка? чи може монашка? - з образою говорила я
• та ні..
• тоді дай мені спокій.. і відвали.. і бажано звідси згинь, я перша це місце зайняла , ВОНО МОЄ - гордо сказала зі злою гримасою на обличчі і готовою боротися за це місце
• бачу ти з характером, це добре, мені такі подобаються.. - якось з глузуванням сказав він, хотів образити мабуть
• так чувак, навіть і не мрій, я не така так що ВІДВАЛИ, знайди іншу на одну ніч..
• ти не так зрозуміла… - тихо відповів шокований хлопець
• а як мала?
• я просто  тебе побачив одну, коли прийшов побачив що це ти, і хотів познайомитися.  ну так сказати по нормальному - спокійно говорив він 
• нащо? - оце мене здивувало
• а ти не думала  може сподобалася? - якось моргаючи сказав він, і це було ознакою що не схоже це на правду  
• я і тобі? точно НІ! - це було точне твердження з моєї сторони 
• ти помиляєшся..
• а мені плювати.. - гордо сказала я, сподіваюсь що після цього він піде