РОЗДІЛ 1

АННА.

     Я сиділа на своєму місці в літаку першого класу, пристебнута паском безпеки, немов маленька дитина яка боялася випасти, хоча я таки боялася навіть пошевелитися, добре хочаб б дихала і це були ознаки того що  я жива, поки моя подруга Жанна мирно спала, і трохи сопіла. 

В салоні було тихо і спокійно, одній мені було страшно. Так я боялась літати, це був мій перший політ, і сподіваюсь останній, я не в тому сенсі що згину, я жити звичайно хочу, на майбутнє ж купа планів малосяа  в тому що наступного разу краще потягом або автобусом, чи краще машиною. Якщо коротко про те як, я тут опинилася, то це все лотерея. Так знаю Вам цікаво, яка саме? А все просто я, як і Жанна працюємо в молочній компанії ,, КОРІВКА,, раз на рік керівництво влаштовує нам лотерею на поїздку в Єгипет для 10 осіб з кожного підрозділу. 

Ну от цього року вирішили дати 15 путівок, які поділили на три групи по 5 осіб, як виявилося у нас новий керівник, який співпрацює з іноземними компаніями, хоча його ще ніхто не бачив. Ну от Жанна і підбила мене спробувати, я звичайно не вірила що нам поталанить, але факт, є фактом сталося диво. Мені щей як на зло випав номер 13, а їй 23, сміялася вона з мене довго, десь тиждень. Поки не оголосили результати, ми дні три не вірили, поки нам не вручили путівки і квитки. 

І ось тепер ми і летимо до Єгипту, до одного із готелів де заброньовані номери для останніх в цьому році 5 осіб, включаючи мене і Жанну.

Через декілька годин ми були в аеропорту, тут була 9 ранку там нас зустрів водій таксі від готелю, і відвіз туди. Добре, що там всі розмовляли хоть трішки  українською, інакше ніхто нічого б не зрозумів. Нас всіх поселили на 8 поверсі у різні номери. Ну що сказати номер люкс як кажуть все включено. Я б за все життя на таке не зібрала, можна сказати що мені цього разу пощастило навіть з цифрою 13. 

Коли зайшла в свою кімнату, швидко роздивилася всю кімнату, ну що сказати я немов потрапила на зйомки якогось фільму, або мені це все просто сниться, тому вирішила що потрібно перевірити цю люксову ванну, щоб хоча б трохи прийти  в форму і зрозуміти що це все реальність, тому пішла в душ.

Через певний час, до мене в кімнату залетіла Жанна:

• Як тобі номер Анют? Скажи супер? Я таке тільки у фільмах бачила !
• Ага супер - з якоюсь невпевненістю сказала я, просто все ще була в шоці
• Оце сервіс, мені вже подобається, от цікаво які тут чоловіки? - з усмішкою говорила Жанн, сідаючи на моє ліжко
• А ти як завжди лише про одне  - з сумом сказала я, ну а що тутще скажеш, якщо  внеї всі думк були якби знайти багатого чоловіка, хоча це задача була складана
• Ну так, а чого б ні? Може попаде якийсь шейх залишусь тут буду жити як принцеса, і все таке 
• Ага або а бордель потрапиш - з іронією говорила я, ну це вже були реалії нашого часу
• Ай, зануда ти Анька вічно про погане думаєш! - ображено відповіла подруга
• Зато я реалістка, а не так як ти живу лише мріями про краще життя а для цього нічого не роблю 
• Ай все годі, 
• просто пора знімати рожеві окуляри Жанна - тихо сказала я
• ой все, я пішла зустрінемося на обіді  - піднялася на одному диханні сказала подруга і як пропелер вибігла від мене 
• Добре .. - з сумом відповіла я

І вона залишила мене одну.  Доросла жінка, а все ще живе рожевими  мріями, і це навіть після того скільки разів її кидали хлопці. ну що ж це її справа, я їй попередила, далі нехай сама, робить що хоче, це її життя. І я пішла розкластиваліу, знайшла що одягнути, легкий макіяж, і пішла чекати Жанну в коридорі. Потім ми пішли в ресторан поїли і пішли оглядати на колишню територію, і виявилося що тут зовсім близько пляж, значить вечером можна  прогулятися. 

Після вечірньої прогулянки Жанна пішла до бару на пошуки розваг на ніч, а я пішла до свого номеру. Вже лежачи в ліжку, вирішила прочитати книгу онлайн. 

Близько опівночі почалися дивні звуки з сусіднього номеру, наче там важкі меблі тягали. 

Я терпіла довго потім пішла розібратися. Постукала в двері, ніхто не відповів, тоді я почала стукати голосніше. І тоді мені відкрила дівчина в чоловічій сорочці на голе тіло. Що ж тепер ясно що вони там не меблі тягали. Вона щось почала щебетати на незнайомій мені мові, короче я ні слова не зрозуміла. це була навіть не англійська, яку я  хоча б трішки розуміла. І так ми стояли, вона щось говорила, а я дивилася на неї наче на пекучу цибулину, від якої я навіть скривилася б, але із ввічливості стояла як стіна без емоцій

АЛЕКС.

Сьогодні як завжди у мене була Анжела, коли я сюди приїзжаю. Цього разу  я сюди на 7 днів, по справах, подивитися на останніх п'ятьох щасливчиків лотереї на відпустку. І все було добре ми майже закінчили як нам почали стукати в двері, немов була пожежа. Першою побігла Анжела, але коли вона довго не поверталася, я зрозумів що там щось не так. Вирішив піти сам і все дізнатися. 

Коли прийшов там стояла дівчина, в піжамі і поверх халат, фігура не погана, симпатична, хоча в окулярах, або читає, або завжди так, її можна було порівняти з заучкою але з тим їй і підходило. Весь цей час Анжела на турецькій виражає своє невдоволення і ображає дівчину, я зрозумів що вона її не розуміє, або розуміє, і хоче здаватися розумніше ігноривши.

 І тут було два варіанти або вона знає лише англійську або вона з тих пятьох туристів. Звичайно я розумів українську я ж там народився, це зараз у мене бізнес і там і тут, тому потрібно дізнатися чого дівчина тут.