Розділ 10
– Агато, привіт, сьогодні відкриття ресторану Віки, ти йдеш? – Запитує Крістіна. Вона – дружина правої руки Ігоря, ми з нею давно потоваришували, бо разом літали відпочивати та перетиналися на будь-яких заходах.
Я зітхаю. Без ентузіазму колупаю виделкою колись обожнюваний мною та чоловіком салат з морепродуктами. На душі – суцільна туга.
– Думаю, ти в курсі, що відбувається між нами з Ігорем, – вимовляю тихо, ніби крізь шум голосів у ресторані хтось може почути нашу телефонну розмову. – Ти завжди стежиш за новинами. Тому бажання йти кудись немає.
– То це правда? – Христина скрикує так голосно, що доводиться телефон подалі від вуха тримати. – Ти справді йому зрадила?
– Ні, звичайно, з глузду з'їхала? Але він мені не вірить, вимагає розлучення. Я йому жодного приводу сумніватися не давала, – обурено бубоню я. Хоч із кимось можна це обговорити. Тримати в собі стільки днів свої проблеми було дуже важко.
– А я Марку казала, що такого не може бути! Я ж бачила як ти того вечора на таксі додому поїхала! А Леон що?
– Нічого. Ховається від мене. Таке відчуття, що всі довкола змовилися проти мене.
– Схоже на підступи конкурентів. Останніми днями Марк весь такий похмурий ходить, я підслухала його розмову. Здається, у них якісь серйозні проблеми у компанії. Думала, що ти можеш щось знати. Не спокійно мені якось на душі.
– Проблеми? Ігор нічого мені не казав, – напружуюся я.
Хоч ми й у сварці, хоч я й шалено зла на нього і ображена, все одно хвилююся за нього.
– Від мого ні слова не доб'єшся. Весь загадковий такий.
– Але у твоїх словах є сенс. Я коли в редакцію тієї бридкої газетки ходила, що про нас з Ігорем писала, головний редактор поводилася так, ніби за нею стоїть хтось рівний за рівнем впливу мого чоловіка.
– Можливо, і Леону вони заплатили.
– Ні, не вірю, що він так просто не купився б на гроші. Адже він не бідний. А ми з ним стільки часу знайомі.
– Тоді погрози? – передбачає Кристина, а в мене в голові вибудовується приблизна хронологія подій.
– Це цілком можливо. Могли налякати тим, що кар'єру йому зламають. Це пояснює той факт, чому він на дзвінки мої не відповідає і втікає одразу ж, як бачить мене.
Ми ще якийсь час намагаємося зрозуміти з Крістіною, що відбувається, але все зводиться до того, що це підступи конкурентів Серебрянського. Він тільки на біржу вийшов, а тепер акції через ці скандали вниз летять. А Ігор не робить нічого, щоби стабілізувати ситуацію.
Увечері, коли я вже лежу в ліжку, Христина надсилає мені повідомлення. Я відкриваю його та холоднішаю. Це фотографія із відкриття ресторану. І на ній мій поки що чоловік в оточенні якихось дівчат.
Мене така лють раптово бере, що словами не передати. А ще ревнощі. Поки я тут сумую за ним, намагаюся зрозуміти, як виправити все, він ні краплі не шкодує про наше розставання. З іншими жінками розважається. Та ще й у всіх на очах! Та там половина наших знайомих!
Вирішую, що таке пробачити йому просто неможливо. Я мушу щось зробити!
Не довго думаючи, дістаю косметичку, найкоротшу сукню, і за півгодини з домашньої гарної дівчинки перетворююсь на світську левицю, готову підкорювати серця чоловіків.
#626 в Любовні романи
#143 в Короткий любовний роман
#296 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 01.10.2023