Розділ 4

РОЗДІЛ 4

Марічка пішла робити нам каву, а я вмостилася в крісло і невідривно дивилася на застиглу картинку. Боже мій, повірити не можу, що влипла у ситуацію, де двом найкращим подругам подобається один хлопець. Дещо не стикувалося у всій історії, наприклад, навіщо Скаю було вчора запрошувати мене на пляж, якщо він обзавівся дівчиною? Чи це сталося після? Йой... Подруги не було всього п'ять хвилин, але за цей час я встигла сильно накрутити себе, хоча зовсім не розуміла, чому саме так відреагувала - зі злістю і ревнощами. Адже неможливо за два дні покохати людину, навіть не бачачи її обличчя! Дідько, я заплуталася в собі та своїх вчинках, слід швидко брати ситуацію під контроль, поки не стало пізно. Таких Скаїв у моєму житті ще може бути багато, а ось відданої подруги – ні.

Отже, він мотоблогер. Цікаво, саме тому ховає обличчя чи з якоїсь іншої причини? Ох, як же свербіли руки зняти відео з паузи й переглянути його повністю, зрозуміти, чому люди дивляться подібне. Я не наважилася. Принаймні не тут і не зараз.

Мара повернулася, поставила переді мною каву, а сама сіла на диван. Я перша не стала нічого говорити, та й взагалі, мені слід тепер ретельно підбирати слова, щоб ненавмисно не видати себе. Спочатку треба зрозуміти до кінця, що між ними, а вже потім вирішувати, як вчинити далі. Чи я маю право йти ввечері на пляж? Що мене там взагалі очікує.

— Чорт, Ірко, ти не уявляєш, яка я окрилена! - Заговорила Марічка через кілька хвилин.

Так, я бачила це на власні очі, її мрійливий погляд і млосний голос видавали з лишком. Ох, Мара, Мара… І чому вона не може, наприклад, божеволіти від Каспера? Схоже, подруга повністю поринула у свої мрії, а мені не терпілося почути, що там далі. Я крутилася на кріслі, постійно змінювала положення ніг і рук, по суті, показуючи своє хвилювання перед подругою. На щастя вона цього навіть не помітила.

— То що там про зустріч? - нагадала їй про себе.

Марічка смикнулася, подивилася на мене з вогником в очах і мило посміхнулася. Я поводилася стримано і дуже сподівалася, що на обличчі немає кислої міни.

— Та все випадково вийшло насправді, адже ти не прийшла, і я вирішила довго не затримуватися, посиділа ще пів години й пішла додому. А далі побачила його мотоцикл на заправці та вирішила почекати неподалік. Чесно кажучи, я потай сподівалася побачити його обличчя, але, на жаль. Навіть розплачуватися в шоломі ходив, тепер голос подруги став сумним.

— То ти що, не знаєш, як він виглядає? — я спробувала здивуватися, і начебто вийшло.

— На жаль. Він навіть у відео ніколи не показує зовнішність: або у шоломі, або замазує обличчя.

— Навіщо? - Ось цей момент був мені вкрай цікавий.

Я не в темі, може, на те є вагомі причини. Хотілося б їх зрозуміти. Насправді  нервозність вже трохи спала, тому що загальний малюнок зустрічі починав вимальовуватись.

— Скай не хоче афішувати свою особистість, не любить популярність і, як він неодноразово казав у відео, йому проблеми ні до чого. Сама розумієш, скільки навколо хейтерів і заздрісників, а він особистість публічна, завжди на увазі, мало що.

Логічно. Принаймні тепер мені було  зрозуміло багато моментів, які при першій зустрічі здавалися дивними: камери, чудні слівця Каспера, фанати, та і небажання знімати шолом. Я вкотре подумки подякувала Дмитру, що відтіснив мене в тінь і сховав обличчя від тієї настирливої ​​компанії хлопців.

— Загалом, ми поговорили трохи, я з ним сфоткалася на згадку, хотіла ще покататися, але чоловік був без другого шолома. На тому й попрощалися, - вона важко зітхнула, а я вирішила уточнити:

— І це все?

Мара зиркнула на мене недовірливо, прижмурилась. Дідько! Мій голос пролунав надто натхненно, треба терміново щось вигадати, якось викрутитися.

 — І чого це ти так радієш? — морозно спитала подруга. — Поки що так, але я не збираюся на цьому зупинятися, думала, ти порадієш за мене…

— Марічко, ти все не так зрозуміла, — хоча  насправді все саме так… — Я злякалася за тебе, незнайомий чоловік, хіба мало що, забрав би тебе кудись і…

Через дзвінкий сміх подруги я не змогла домовити. І треба було мені так безглуздо проколотися! Ось тільки радіти насправді зарано. Тут, швидше, можна ридати.

— Ох, Ірусю… — вона вгамувалась і стерла з очей сльози, які виступили від сміху. — Я вже вирішила, що ти теж запала на мотоцикліста. Хоча, це було б досить дивно. Ти ж, напевно, про його існування тільки сьогодні від мене і дізналася. Навіть не знала про існування каналу Ская на «Ютубі». І, тільки без образ, ти у нас боягузка до мозку кісток, так що, мої думки абсолютно абсурдні. Лишенько, я якоїсь миті почала ревнувати тебе до нього...

Стало неприємно, але я проковтнула образу і навіть видавила з себе посмішку. Про канал, так, гадки не мала, але все інше… Як знати. Від мене не сховалося, що Мара спеціально трохи принизила мене, наче натякала: такі чоловіки не для тебе, навіть не лізь!

— Ти абсолютно маєш рацію, мене не приваблюють хлопці, які щодня ризикують своїм життям, ганяючи на мотоциклах.

Після цього Марічка ще більше розслабилася та перестала дивитися на мене войовничо. Однак тепер я опинилася у ступорі. Як же бути далі? Йти сьогодні на зустріч чи варто все забути та дозволити подрузі продовжувати здійснювати свій план із завоювання мотоцикліста?