7.

Зранку, прокинувшись, трішки відійшла від вчорашнього. Мені дійсно стало легше, коли змогла нарешті виплакатися. Я згадувала все, що мене ображало і в дитинстві, і зараз. Цілу ніч жаліла себе, але зрозуміла, що далеко так не зайдеш. Треба вибиратися з цієї ями, тим більше, коли на моєму боці є союзник — моя мама. До речі, завжди думала, що вона буде на боці батька, адже ми то підемо, а вона з ним завжди житиме. Але мене не кинули, і я вкотре схиляю перед нею голову. Як тільки згадала про неї, так і з'явилася в кімнаті. Перевірила коліна, потім мені ще раз їх перев'язали і сказала, що сьогодні ввечері ми таки навідаємо пана Таана, тож маю добре налаштуватися і виглядати якнайкраще. Отож, зібравшись, я чекала, доки за мною прийдуть. У кімнаті мати сказала прочитати книгу для юних леді "Як звабити чоловіка". Дурнуваті якісь поради, так ніби в нас і геть немає клепки. Наприклад:

Перше правило: при зустрічі дивіться на нього з піднятою головою і впевнено, а потім різко зробіть вигляд, що він вас не цікавить. Або спробуйте заговорити з ним, розпитайте про досягнення і про життя, захоплюйтеся тим, що він говорить. Ви юна і слабка леді, поводьтеся максимально мило. Якщо вам потрібна допомога, то попросіть у нього. Не дозволяйте йому торкатися вас, нехай думає, що ви недоступна для нього.

Загалом, та ще багато порад для молодої і не дуже леді, але я не знаю, чи варто ними користуватися. Розумію, що вони не завжди безнадійні, та це зовсім не про мене. З мого боку це буде виглядати дивно. Чи ні? Буду діяти залежно від ситуації або коли мати дасть добрячого щигля. 

Дорогою батько навіть і не дивиться в мою сторону, не знаю навіть, чи сумувати, чи радіти. Принаймні, дорога виявилася не дуже вже й довгою, ми дісталися навіть раніше, ніж почало темніти, і нас вже при вході зустрічав пан Герольд де Вольте, який і є батьком Таана. Сам він біля нього, думала, буде крутитися біля батька свого, але ні, підійшов до мене.

— Як ви, міс Дасли?

— З вашими молитвами, містере Таане. 

—Ви знайшли вихід із ситуації?

— Так.

— І який же?

— Як вам сказати, я просто на деякий час зникну з королівства, а коли всі все забудуть, то може і вернуся, хоча навіть і не знаю, чи схочу.

—Варіант непоганий, але ви багато в чому прорахувалися. Коли ви вернетеся, вам буде важко вийти заміж, адже за роки ви ні з ким не будете спілкуватися.

— Ваша правда, пане, але думаю, що це мене не дуже засмучує, може, це не погана перспектива.

— Ого,  ви радикальна.

— Яка вже є.

От тільки він не знає, що зараз мій план — це він. Але якщо сказати прямо, то хіба він погодиться? Хотіла за столом сісти біля матері, але вона натякнула мені, що маю сидіти біля нього. Коли батьки спілкуються, я, сама того не розуміючи, починаю слідувати книжці: спочатку дивлюся на нього, не відводячи погляд, і помічаю, що його це цікавить. Мабуть, він боїться, тож різко відводжу погляд на когось іншого. Але коли він починає говорити з батьком про щось, а потім сміється, я захоплююся ним. Така щира усмішка, тепла, а очі чорні, як ніч — красиві, дуже красиві. Він, схоже, розуміє, що пропалюю його поглядом, тож різко обертається до мене, що я аж ковтаю слину, а потім питає. Я не змогла сфокусуватися, тож перепитую ще раз. Він питає, чи сподобався мені маєток.

— Так, так, звісно, він вражає своєю гламурністю, пане. Тут поєднано багато елементів в стилі Відродження, античні елементи вражають розкішшю.

Я настільки не знала, що сказати, що просто заїкалася на кожному слові. Мати не задоволена, але нащастя, Таан рятує ситуацію.

— Так, ви правильно підмітили, весь стиль маєтку заснований на всіх засадах епохи Відродження.

І далі вони щось ще говорили, потім сміялися, а я не знала, як привернути його увагу так, щоб не бути дивною. Але він зараз потрібен мені, навіть якщо тільки в корисливих цілях. Але я компенсую це, буду старатися стати гарною дружиною. Просто нехай обере мене. 

Сьогодні ми залишаємося тут на ночівлю, мати, на диво, не заходить до мене перед сном. Або вона дуже зла, або вирішила, що я зможу і без допомоги. Але в нас ще є завтра, адже батько, очевидно, тягне час для мене. Завтра я викладуся на повну, обіцяю собі.

__________________________________________________________

Зранку ми звично поснідали. Я вчергове намагалася привернути увагу Таана, але здається, він мене почав уникати. Тоді його батько запропонував продовжити справи, які не доробив вчора, і забрав мого тата до себе в кабінет. Мати ж попросила тітку Таана показати сад. Можна було б подумати, що вона дійсно цікавиться саме ним, але я точно знала, що не просто так мене залишили з ним на одинці. Це знову шанс, можливо, останній, оскільки навряд чи я сюди ще приїду. Це буде дивно, а на заходах я навряд зможу з'являтися з такою репутацією. Якщо так подумати, ці створені чутки, може, і виправлять саме одруження на Таані. Можливо, всі подумають, що в нас дійсно кохання, і все інше — це лише вигадки кузини. Виглядає логічно, так є діри, але це хоч частково дає надію не кидати звичне життя, а не їхати Бог зна куди. Коли всі йшли, я попросила Таана показати мені повністю маєток, оскільки мені цікаво побачити все. Він явно запідозрив, що причина не в цьому, але не став відмовляти. Леді. Тож він взяв мене під руку і почав дійсно розказувати про кожну особливу деталь, доки ми не опинилися в ігровій кімнаті.