20

Сара стояла перед екраном.

Ніхто не говорив.

Ніхто не підказував.

Навіть мати мовчала.

Саме цього Сара хотіла весь час.

Правда без чужих інструкцій.

Але тепер вона зрозуміла, що правда сама по собі нічого не вирішує.

Вирішує те, що ти робиш після неї.

На екрані залишалося повідомлення батька.

ВИРІШИ, ЩО РОБИТИ З ТИМ, ЩО Я ЗАЛИШИВ.

Сара провела пальцями по склу.

— Покажи все.

Лія подивилася на неї.

— Ти впевнена?

— Ні.

Вона відступила на крок.

— Але я більше не хочу приймати рішення, не знаючи, з чого воно складається.

Лія кивнула.

Пальці забігали по клавіатурі.

Екран змінився.

Перед ними з'явилися сотні файлів.

Схеми.

Записи.

Імена.

Дати.

Але більшість документів були закриті.

Лія відкрила перший.

На екрані з'явився текст:

PROJECT SOULMATES

МЕТА: ЗАХИСТ ВІД ПСИХОЛОГІЧНОГО ПРОГНОЗУВАННЯ

Джонні прочитав уголос:

— Захист.

Сара кивнула.

— Тато не створював систему, щоб контролювати людей.

Її мати тихо сказала:

— Він хотів зробити навпаки.

Леонард дивився на документи.

— Александр зрозумів, що Olympus не можна перемогти його ж методами.

— Тому створив іншу систему.

— Так.

Сара переглянула наступний файл.

На ньому були схеми.

Не людей.

Не мозку.

Не емоцій.

А виборів.

Різні варіанти поведінки.

Система не намагалася визначити правильний.

Вона шукала момент, у якому людина могла побачити маніпуляцію.

Сара зрозуміла.

— Він не хотів вирішувати за людину.

— Ні, — сказав Леонард.

— Він хотів показати їй, що нею намагаються керувати.

Джонні подивився на екран.

— Тоді це не зброя.

— Ні.

Сара повернулася до нього.

— Це дзеркало.

Лія повільно усміхнулася.

— Саме так.

Мія підійшла ближче.

— А чому проект називається «Споріднені душі»?

Сара перегорнула файл.

На екрані з'явилося пояснення.

СИСТЕМА ПРАЦЮЄ НАЙКРАЩЕ, КОЛИ ДВОЄ ЛЮДЕЙ ВЗАЄМНО ПОСИЛЮЮТЬ здатність ПОМІЧАТИ МАНІПУЛЯЦІЮ.

Джонні прочитав.

— Двоє.

Сара подивилася на нього.

— Ми.

Леонард похитав головою.

— Не тільки ви.

Вона повернулася.

— Що?

— Це не романтична модель.

Леонард говорив спокійно.

— Александр ніколи не називав вас «спорідненими душами» в тому сенсі, у якому це розуміють люди.

Сара нахмурилася.

— Тоді що він мав на увазі?

— Двоє людей, які доповнюють сприйняття одне одного.

Джонні подивився на Сару.

— Ти відчуваєш те, що залишають люди.

— А ти бачиш закономірності в їхній поведінці.

— Разом ми помічаємо те, що кожен окремо може пропустити.

Сара кивнула.

— Саме тому вони боялися нас.

На екрані з'явився новий документ.

ПЕРШИЙ ПРОТОКОЛ

НЕ СТВОРЮВАТИ ЗАЛЕЖНОСТІ.

НЕ ФОРМУВАТИ ПРИВ'ЯЗАНОСТІ.

НЕ ВПЛИВАТИ НА ВИБІР.

Сара довго дивилася на ці слова.

Потім сказала:

— Тато знав.

— Що? — запитав Джонні.

— Що система може стати такою самою, як Olympus.

Вона перегорнула сторінку.

Там було одне речення.

НАЙБІЛЬША НЕБЕЗПЕКА ЗАХИСНОЇ СИСТЕМИ ПОЛЯГАЄ В ТОМУ, ЩО ВОНА МОЖЕ ПОЧАТИ ВИРІШУВАТИ ЗА ТИХ, КОГО МАЛА ЗАХИЩАТИ.

Лія тихо сказала:

— Він передбачив це.

— Тому залишив нам вибір.

Сара закрила файл.

— Ні.

Усі подивилися на неї.

— Він залишив нам відповідальність.

Мати Сари ледь усміхнулася.

— Саме цього я боялася.

— Чого?

— Що ти станеш схожою на нього.

Сара подивилася на неї.

— На тата?

— Так.

— Тоді не бійся.

Вона вимкнула екран.

— Я не збираюся повторювати його шлях.

Джонні запитав:

— Що ти зробиш?

Сара подивилася на всіх.

— Знищу проект.

Лія різко підняла голову.

— Що?

— Olympus намагався керувати людьми.

Сара говорила спокійно.

— Мій батько створив систему, яка мала захищати людей від цього.

Вона подивилася на екран.

— Але навіть добра система може стати контролем.

Леонард мовчав.

Натан заговорив із динаміка:

— Якщо ти знищиш її, ти знищиш єдину річ, яка може зупинити Olympus.

Сара відповіла:

— Ні.

Вона подивилася на нього.

— Я знищу те, що дозволяє системі вирішувати за людину.

— Як?

Сара повернулася до Лії.

— Ти можеш відокремити архів від механізму прогнозування?

Лія задумалася.

— Теоретично.

— Мені не потрібна теорія.

— Так.

Вона сіла за термінал.

— Архів можна зберегти.

— Без можливості автоматичного аналізу?

— Так.

— Без доступу до персональних даних?

— Так.

— Без прогнозування поведінки?

Лія подивилася на неї.

— Так.

Сара кивнула.

— Тоді зроби це.

Леонард уперше підняв голову.

— Ти залишиш архів?

— Історію не можна знищувати.

Сара подивилася на нього.

— Але історія не повинна керувати майбутнім.

Лія почала вводити команди.

На екрані з'явилося:

CONFIRM DELETION OF PREDICTIVE CORE

Сара натиснула підтвердження.

Система відповіла:

WARNING

ALL BEHAVIORAL MODELS WILL BE PERMANENTLY ERASED.

Сара не вагалася.

— Так.

Джонні стояв поруч.

— Ти впевнена?

Сара подивилася на нього.

— Вперше.

Вона натиснула кнопку.

Екран почав гаснути.

Один за одним зникали файли.

MODEL 01: DELETED

MODEL 02: DELETED

MODEL 03: DELETED

Лія стежила за процесом.

— Залишилося десять відсотків.