Розділ 23. Заспокоєння

     Від ситуації, що склалася вдома, у Ірини самої не переставало відчайдушно хворіти серце. Вона вже починала боятися, що раптом звалиться від інфаркту і на цьому станеться кінець усієї історії. А що стане тоді з її донечкою?

    Яка безжальна доля! Вона сама так рано втратила коханого! Не змогла і знайти іншого такого, яким був її чоловік... А тепер, через роки, вона дізнається про такі страшні речі, в які неможливо повірити! Не хочеться вірити.

     Її розум бунтував проти зради чоловіка і намагався знайти йому виправдання. Може, він тоді був поранений, хворий, безпорадний?.. Вона не могла розповісти всього цього дочки. Принаймні зараз. Ірина була не готова до цього. Якби можна було розповісти, Даніела б зрозуміла, як егоїстично поводиться. Адже, насправді, найгірше було не їй, а матері!

     Ірина зусиллям волі змушувала себе заспокоїтись, клала під язик корвалмент і змушувала себе думати над розгадками експертиз. Але тепер і робота стала їй у тягар. Думати зараз про щось стороннє вона не могла. Але мусила. На роботі загрожували скороченням працівників на 30%. Якщо її скоротять, то як вони зможуть платити за коледж?

     Буквально через місяць, доля несподівано зробила презент невтішній Ірині, надіславши їй зустріч із колишнім однокурсником Віталієм. Той створював власний офіс та запропонував Ірині йти до нього на роботу. Зарплату він обіцяв більше тієї, яку вона зараз отримувала на держслужбі. Вирішуватися треба було швидко. Ірина якийсь час роздумувала. Приватний центр міг прогоріти. Хоча поки що таких приватних кримінальних центрів тут не було.

     - Ми візьмемо весь спектр експертиз, навіть графологічні. Не прогоримо, не бійся, - запевняв її однокурсник.

     - А хто, крім мене, буде з криміналістів?

    - Поки що – лише ти. Якщо раптом роботи стане дуже багато – візьмемо ще когось. Он твоя дочка підросте – її підтягнемо до себе!

     Такий поворот справ сподобався Ірині. Але тоді їй доведеться робити все поспіль і багато!

     - Натомість і зарплата у тебе буде відповідна!

    І Ірина наважилася.

   Минуло кілька місяців і виявилося, що вона вчинила правильно, ризикнувши тоді. Віталій одразу поставив помірні ціни на послуги населенню. Ціни для установ, природно, були вищими. Але оскільки вони проводили весь комплекс експертиз, згодом у них не стало відбою від заявок.

    Вона навіть запропонувала доньці підробіток. Здавалося, що Даніела вже звикла до думки про неможливість бачитися з Олесем. Зовні дочка, хоч і була трохи сумною, але виглядала спокійніше, ніж кілька місяців тому. Вони поступово почали спілкуватися на побутові теми.

     Спочатку Даня відповідала їй неохоче, за потребою. Просто тому, що змушена була жити з матір'ю, на її кошти.

     - Будеш у нас помічником – діловодом. Заодно й практики наберешся. Все-одно, на третьому курсі тобі доведеться знайти, у кого практику проходити. А тоді тобі й шукати не доведеться.

     Даніелі така думка сподобалася. Зйомок майже не було. Настав час ставати дорослішим. Значить, опановуватиме юриспруденцію з самих азів. А якщо потім зйомки будуть повертатися, то зніматися можна і ставши крутим юристом!

    Мати зраділа такому повороту подій. Вона подумала, що дочка вже заспокоїлася. Насправді, Даня почала спілкуватися з матір'ю лише тому, що у неї з'явилася можливість зрідка розмовляти з коханим. У коледжі в неї, звичайно, з'явилися приятелі і, навіть, хлопець, який їй симпатизував. Справа в тому, що студенти цього коледжу були переважно дітьми «крутяків». Більшість батьків працювало у Вищих судах: адміністративному, апеляційному тощо. Тому, більшість і чоловіків була «зірковими». І поводилися вони з викладачами, і співгрупниками спочатку по-хамськи. Але з Данею такий номер не прокотив. Сама, будучи вже відомою, вона не звертала увагу на вибрики таких «бичків», як вона їх називала. І ті, побачивши відсутність певної реакції у дівчат, «попустилися». 

     Андрій теж був із «крутої» родини. Але, на загальний подив, не втратив хороших манер у спілкуванні. Йому дуже подобалася Даніела. Але він комплексував з приводу своєї зовнішності та пересічності. Найсмішнішим було те, що він мав цілком гарну зовнішність і зріст. Але він вважав, що не вартий такої красуні та розумниці, як Стоян. Тому став її незмінною тінню, супроводжуючи її всюди.

     Ірині навіть було шкода хлопця. Він був їй дуже симпатичний. В принципі він подобався і дочці. Але кохала вона Алеся. Ірина ж, щоб штучно прибрати всі бар'єри для спілкування дочки з потенційним залицяльником, запропонувала підробіток і для нього. Андрій радісно погодився.

    Тепер по суботах, Даніела та Андрій, як дорослі, приходили до контори, і працювали з документацією. Тепер вони почували себе не безтурботними студентиками, а серйозними людьми, зайнятими важливими справами. Ось, наприклад, та справа, в якій не було досліджено всіх можливих доказів щодо вбивства. Мати знайшла під ліжком, під самою стіною, ніж зі змазаними відбитками, який не виявила на місці події слідчо-оперативна група. Вона просила приєднати його до речових доказів у справі, але ніхто не пішов їй назустріч. А її сина тепер звинувачують у вбивстві, бо він спав п'яним, затиснувши в руці інший ніж.

     - Мам, він же не винен?