Оператор кінофестивалю зберігав у себе всі контакти дітей та підлітків, котрі проходили у нього кастинг. Він знав, що можуть виникнути ситуації, коли вони можуть знадобитися у майбутньому. І зараз він перечитував свої записи у блокноті. Він шукав телефони того вродливого хлопця, з яким знялася дівчинка Даніела. Справа в тому, що по-перше, фільм «У ботанічному саду посів друге призове місце на міжнародному кінофестивалі дитячих короткометражок. І симпатії глядачів цей фільм придбав саме ліричним кадром, у якому Олесь тримав дівчинку на витягнутих руках над каменем, і пронизливою сценою відходу з саду, там, де вони з невимовним сумом прощалися поглядами. Зал шумів, і глядачі з місця вигукували питання про те, чи буде продовження фільму про зустріч старших героїв. Тому оператор вирішив умовити режисера в наступному етапі роботи дитячої кіностудії зняти продовження і саме з цими артистами.
А, по-друге, один знайомий, який працює в рекламі, терміново шукав фотогенічних хлопця і дівчину на рекламу тканини вітчизняного виробника, яка майже не поступалася якістю тканини для американської куртки «Коламбія». Але, він мав обмежені терміни зйомки, тому він не хотів витрачати час на проведення кастингу. Рекламійнику був потрібен вже одразу безпрограшний варіант молодих акторів. І коли він подзвонив Юрію Сергійовичу, той одразу згадав про свою улюблену парочку.
Нарешті оператор знайшов телефон і набрав Даніелу.
- Привіт, Данечко! Впізнаєш, хто дзвонить?
- Ні, - здивовано промовила у відповідь дівчинка.
- Це – Юрій Сергійович, оператор вашого фільму. До речі, вітаю, він посів друге місце!
- Класно! А де його можна побачити?
- Я тобі смс скину. Скажи, а ти не знаєш контактів того хлопця, з яким знімалася?
- Знаю, - з хвилинною запинкою відповіла Даніела і оператор відчув якусь таємницю. Чи не дитячий романчик у них завівся?
- Хочу запропонувати вам підробіток. Зйомка реклами. Обіцяють по 300 доларів заплатити. Звичайно, не Бог знає що, але … хоч щось! У нас ви взагалі безкоштовно знімалися. Хочеш спробувати?
- Звісно, хочу. І Олесь захоче. А що потрібно робити?
- У тебе є срібляста коротка сукня? Чи блідо-блакитна, блискуча, така, знаєш, із шовку чи парчі?
- Ні, - відповіла Даніела жалісним тоном, ніби підписувала собі смертний вирок.
- Гаразд, щось придумаємо… Як я бачу концепцію реклами: на стіні у величезній рамці висить зім'ята блакитно-срібляста тканина. А ви - на її тлі стоїте в одязі з такої тканини. Він – у курточці, а ти – у сукні…
- Зачекайте, я згадала! У Олеся... Його Олесем звуть. Він має картину. Він митець. На ній намальована такий сюжет, який Ви хочете зняти, тільки по центру намальований букет синіх тюльпанів.
Юрій Сергійович здивувався всьому почутому. Які талановиті підлітки приходять до них на кастинги, виявляється!
- Слухай, уроки - не уроки, один раз можна прогуляти через таку важливу подію. Чи можеш його терміново витягти до мене разом з його картиною?
- Можу, - вже без затримки відповіла Даніела.
За кілька годин обидва були в оператора.
- Це взагалі фантастика, - крутили картину і так, і так оператор та рекламник.
- У нас є такі юні обдарування?! Звідки ти взяв сюжет?
- Нізвідки. З голови.
- З глузду з'їхати! Саме те, що я собі уявив. Лише без букета.
- Але він - шалений!
- Так! Однак, як ми його втиснемо в сюжет? Адже ми не його повинні зобразити, а тканини, манекенників! Треба подумати!
Поки рекламник та Олесь думали над долею букета, Юрій Сергійович відвів убік дівчину.
- Знаєш таку фотомодель, до речі, твою тезку, Даніель Кнадсон? І до речі, ви з нею дуже схожі?
- Звичайно. Я її просто обожнюю! У неї є такий знімок, де вона стоїть у профіль біля стіни в короткій сукні.
- Знаю.
- У вас навіть і профілі схожі, наче ви сестри! Єдине, що я бачу найбільш підходящим для тебе, це те, що треба трохи змінити колір волосся. Ти з літа трохи потемніла.
- Але до 16 років фарбуватися шкідливо! - заперечила Даніела, - Це навіть на упаковці написано.
- Ми знайдемо тобі не шкідливу. Послухай, твоя зовнішність тільки виграє на контрасті від темних очей та сріблястого волосся. Тобі треба перефарбуватися. Подумай! Порадься з мамою, з Олесем.
У душі у Дані йшла запекла боротьба. Вона розуміла, що такий шанс дається один раз і проґавити його не можна! Але як бути з її установкою про шкідливість косметики? Адже, навіть, на кастинги вона завжди йшла не нафарбована, хоч так і годилося взагалі. Але майже всі нехтували цією вимогою. А Даня – ні. І тепер вона мала поступитися своїми принципами. Якщо вона зателефонує мамі, вона може не дозволити їй фарбуватися. І тоді шанс спливе. А, якщо через це, з Олесем зніметься хтось інший? І потім він захопиться цією дівчиною?
Даніела була впевнена в почуттях свого хлопця, але реалістично сприймала сучасний світ, сповнений спокус і спокус. Тому, повагавшись, вона спитала думку Олеся. Той також порадив прислухатися до оператора. І вона вирішила віддатись до рук стиліста. За годину вона не впізнала себе. Та що вона! Її не впізнали присутні. Олесь просто зойкнув, побачивши новий вигляд своєї ненаглядної дівчини. На них з-під довгого сріблястого чубчика дивилися чорні очі нереальної, неземної красуні.
#5206 в Любовні романи
#2249 в Сучасний любовний роман
#837 в Молодіжна проза
Відредаговано: 17.05.2024