Розділ 3. Захоплення

     Даніела, як і решта акселератів, звичайно, вже мала перші захоплення. У колишній школі, ще у 6-му класі їй подобався один хлопчик. Причому - найзапекліший шибеник. Він міг увечері лазити по дахах шкільної майстерні, ризикуючи зірватися. А маленька Данька, відкривши рота від подиву, бігала за ним унизу і стежила, щоб він не впав. Але потім Стоян переїхали у нову квартиру та змінили район. І донька легко забула про предмет своєї зацікавленості. Бо крім лазіння по верхотурі, він її нічим більше не зачепив. 

     У новій школі нею зацікавився досить симпатичний хлопчик, який був предметом симпатії кількох дівчат відразу. Їй це спочатку лестило, але потім вона помітила, що, крім зовнішніх ознак симпатії, у Стасові не було нічого цікавого. Коли вона спитала, що він порадить їй почитати і той назвав якийсь комікс, Даніела з недовірою подивилася на нього.

     - Ти приколюєшся? - спитала вона його. 

     Даніела була вражена, що її однокласники-хлопчики досі застрягли в дитинстві, причому ранньому. Сама вона вже любила читати містику та філософію. І вчителька літератури була шокована захопленням своєї учениці. Як завжди, на початку навчального року, літераторка запитувала кожного звіт про прочитану на канікулах літературу. Зрозуміло, що насправді добре, якщо щось було прочитане хоч деякими учнями. Але коли Даніела сказала, що прочитала три книги Річарда Баха, вчителька пішла у «вантаж».

     - І що ж тобі сподобалося? – оторопіло запитала Віра Геннадіївна.

     - «Чайка на ім'я Джонатан Лівінгстон». Хоча спочатку мені більше сподобалося "За межами розуму". Однокласники так само злякано замовкли. Відбувалося щось незвичайне та дивне. Навіть, хулігани тимчасово відклали свої капості та прислухалися.

   - Яким чином ти взагалі почала їх читати? Це не для вашого віку, - зніяковіло пробурмотіла вчителька, яка знала про ці твори лише з чуток.

     - Мама читала та дуже хвалила. Я теж вирішила прочитати.

     - І що?

     - Ну і сподобалося. Я ніби не книжки читала, а побачила їх у фільмі.

     Віра Геннадіївна отримала нищівний удар за своїм авторитетом. Вона навіть вирішила поговорити з мамою дівчинки по телефону, щоб та не давала їй раніше часу читати «дорослі» книги, щоб нібито Даніела не збожеволіла.

     - Хіба від хорошої книги можна збожеволіти? - глузливо запитала Ірина.

     - Ну, якщо читати у такому віці «Майн кампф», то можна й Гітлером стати!

     - Моя дочка не читає «Майн кампф», я контролюю її, Віра Геннадіївна.

     Коли влітку дочка захлинаючись розповідала, яка чудова книга «Чайка», Ірина теж була здивована і запитала, що ж дочка зрозуміла з книги. І була здивована ще більше, коли почула, що це книга про Ісуса Христа.

     - Той казав, що істина зробить усіх вільними. І Чайка вчив усіх літати, піднявшись над своїми уявленнями про власні сили. 

     Мати була просто у захваті. Це ж треба так тонко відчувати автора!

     З таким внутрішнім світом Даніеле неминуче мало стати нудно з однолітком, який ніяк не розвивав своє внутрішнє «Я». Тому вона не заздрила однокласницям, які «зустрічалися» з такими ж хлопчиками. Дивлячись на дочку, Ірина згадувала себе у її віці. Очевидно, це у них сімейне. Їй також завжди було важливо, що хлопець був цікавим не лише зовні. Відомо, що дівчатка дорослішають раніше. Але не настільки ж! Ірина хвилювалася, що якщо все продовжуватиметься так само, то для неї будуть цікавими лише дорослі чоловіки.

     Але зараз вік взяв своє, і її дівчинка зацікавилася майже однолітком. Хлопець, справді, був дуже гарний! Його теж залишили чекати на відповідь режисера. У вестибюлі 3-го поверху панував броунівський рух батьків, дітей та артистів. Мама бачила, що Даніела зацікавлено стежила поглядом за красенем і тепер почала знову побоюватися, що в дочки трапиться чергове розчарування. Адже «казковий принц» навіть не глянув у бік її дочки! А Даніела реально була найкраща.

     Її дочка так не думала про себе. У їхній групі було ще чотири дівчини. Одна була дуже мила, чимось схожа на неї, а ще - на Елісон з «Милих ошуканок». З пухнастим світлим волоссям і м'яким, більш пишним, ніж у неї, прямо - сексапільними формами, без тіні переживань, навіть з якоюсь ноткою впевненості, що саме вона буде в головній ролі, дівчинка виглядала переможницею. У Даніели одразу впав настрій, бо вона зрозуміла, що програла. Одна дівчина була старша, 16 років і фігурою була схожа на дорослу базарну бабу. Було незрозуміло взагалі, як вона дійшла третього етапу відбору. Вона явно не становила конкуренції. Ще одна однолітка із цілком пересічною зовнішністю претендувала на роль у масовці. Але остання дівчина з їхньої групи взагалі кинула Даніелу депресію. Це була просто кінодіва… 

     Дівча було вище за неї зростом, але було видно, що вона ще тягтиметься вгору. Вона поки що не мала округлих форм, але в ній відчувалася порода. Та порода, яка цікавить кіношників та театралів. Теж худенька, з довжелезним темним волоссям нижче пояса, такими ж довжелезними ногами, цікавим обличчям. Її глибоко посаджені очі були такого ж яскраво-синього кольору, як і красень. На пробі вона розповідала режисеру про те, де їй уже доводилося зніматись. І в рекламі «Растишки», і на дитячому ТБ, і навіть в одній із серій «Реальної містики».