Розділ 13. "Моргулонська Імперія "

1890  років до нашого часу 
Галактика — Молочний шлях
Рукав Стрільця
Сектор Аргос
6890 Парсек від Сонця 
Планета Моргул
Моргулонська Імперія 
    Темрява мерехтливим світлом ламп танцювала на стінах. Велика зала наповнилася зловісною і незбагненною енергією, невидимими потоками вона  розповсюджувалася по всьому простору придушуючи волю присутніх. Повітря стало важким, мов перед бурею, і всі, хто тут знаходився, безмовно втратили можливість самовладання і припали додолу, склоняючи голови в покорі, не сміючи навіть погляд кинути в сторону. І ось він!!!! Він з'явився — Великий Імператор. Він не просто увійшов у тронну залу,  він приніс із собою саму суть влади, непохитну та невблаганну. Його постать змушувала серця калатати у страсі й у захопленні водночас. Важкі, неквапливі кроки розбивали тишу, розкочуючись ехом, наче удари незримого молота.  Кожен крок приносив тремтіння повітря, а його звук  наче грім  розколював простір навпіл своїми хвилями сили, що відлунням пронеслися по  залу. Гігантські колони здригнулися, на мить втративши рівновагу. Імператор рухався вперед, і всі перед ним розступалися, ніби боялися завадити його ході. А за ним слідувала тінь. Не просто його відображення, а щось більше. Жива, мовчазна, вона ковзала за ним, повторюючи кожен його рух. Тінь темна та загадкова являлась проявленням його енергетичної  аури. Вона відлунням його сутності торкалась кожного, заглядувала  їм прямо в душу. Кожен, хто відчув її погляд, затримував подих. Тінь туманом проникла в глибину їх особистості, розриваючи всі думки, залишаючи лише голу свідомість. А її темну безжаль відчували всі, смиренно приймаючи та корячись.
     Сам трон, висічений із чорного каменю, що бачив століття, здавалося, чекав на нього. Вся зала заморожена у миті також вартувала, коли володар опуститься на престол . І коли він опустився на нього, повітря навколо здригнулося від хвилі невидимої сили. А тінь, що йшла за ним, застигла позаду, огортаючи престол чорною вуаллю. Вона дивилася, вона чекала.
    Присутні також чекали,схилившись перед ним не сміючи підняти очі. Вони знали цей момент визначає усе. Воля Імператора була законом, його слово – долею. І поки він мовчав, сам світ затамував подих. 
    Тиша затягнулася. Нарешті, він злегка повернув голову, і цього ледь помітного руху вистачило, щоб повітря в залі стало ще важчим. Він запитав, а його  голос пролунав, як низький, глибокий гуркіт далекого грому:
— Що то було? Маю на увазі хвилю невідомої енергії яка дійшла до нас . Я її відчув, що це ? — Присутні здригнулися. Радники, полководці, всі, хто мав знати, що відбувається на рубежах імперії, зніяковіли . 
— Говоріть! Його голос став важчим, повільнішим, ніби кожне слово впадало у простір залишаючи невидимий відбиток. 
    Генерал зовнішньої розвідки зробив крок вперед, його важкі обладунки гулко і чутно  брязнули в урочистій тиші. Він низько схилив голову перед Імператором, перш ніж підняти погляд і заговорив: —  Володарю! — Баритон його голосу прокотився по залу і  був рівним, але в ньому уловлювалася напруга. — Це… невідомий викид енергії. Ми не можемо з'ясувати  його природу. 
    Зала мовчала. Декілька присутніх обмінювалися тривожними поглядами, проте жоден не насмілився порушити мовчання. Генерал продовжив:— Його спектр… нестабільний. Це не схоже ні на,  що інше, що ми зустрічалися раніше. Ми не знаємо, чи це зброя, чи щось інше. — Його слова втратилися в глибині тронного залу.
Імператор не ворухнувся. Лише його темні очі, як безкраї простори космосу, уважно вдивлялися в генерала. — Альянс? — Вільно промовив він, дозволяючи слову зависнути у повітрі. 
— Володарю… ​​— його голос був і надалі рівним, але напруженим. — Ми цього не знаємо. У нас немає жодних доказів, що це вони. — Імператор глянув на нього блиснувши  холодним відблиском у погляді.
— Ти не знаєш… чи ти боїшся бачити очевидне?
   Генерал міцніше стиснув кулаки, і промовив: — Ми не можемо звинувачувати їх без доказів. Якщо це справді вони… тоді це щось нове, щось, чого ми раніше не бачили.  Імператор на мить задумався.
— Схоже на зброю, я відчув її енергію. Вона здатна міняти природу матерії ,а отже Альянс шукає спосіб мене здолати. Очі Імператора звузились. Він власно розвалився на троні, і його тінь, послідувала за ним, розливаючись по мармуровій підлозі.
— Генерале…я ... Його перебили.  Він завмер , але невидимі промені торкнулися того хто його перебив, доносячи його рязучий погляд . Але той хто перервав його був спокійним. Він незворушно підняв руку, ніби просячи слова . —  Це лише припущення… Ми не маємо доказів. Можливо це нова цивілізація. А може ще щось інше! Територія  звідки прийшов сигнал нікому не належить , до цього моменту вважалось пустою. Його слова прозвучали, як чіткий  дзвін, що рознісся  крізь залу, а сам Генерал витримавши погляд  подивився і сам  у вічі імператору
   Генерал кремезний та могутній, стояв перед "Великим" і не відводив погляд . Він культова фігура  зі  значним впливом в імперії. Має велику силу хоча і не таку велику як в імператора , але не менш  значущу. Він має титул лорда війни. Видатний стратег, що не раз це підтверджував .  Особистим прикладом беручи участь у битвах заслужив легендарність свої постаті. Все це та багато інших якостей дають йому змогу чи не на рівних розмовляти з Великим Імператором.
    Імператор  не ворухнувся, але його тінь ледь помітно зашивелилась. 
— Володарю… ​​— його голос набув хрипкості. — Це лише припущення… Ми не маємо доказів, я пропоную....Він промовчав коротку мить і продовжив. — Ми маємо відправити в цю зону розвідників ! —  Генерал продовжував говорити, а його міцно стиснуті кулаки то сжимались то  розжималися.
    Імператор, сидячи на своєму величному троні, знову відчув   відчуття спокою та умиротворення яке приходило лише тоді, коли він все контролював і вже знав яке прийме рішення  . Його пальці ледь помітно стиснули підлокітники трону, і тонка, майже нечутна вібрація розійшлася по залі відгукуючи в повітрі  його рішучість.
— Я хочу, щоб ви відправили бойові кораблі в той сектор, де відбулося це явище. Це може бути пастка, а може бути чимось іншим. Але я хочу знати, що саме там відбулося, і чому це сталося саме там. І якщо це пастка … —  Він промовчав , а потім прогримів — Я сам прилечу туди й нехай всі відчують мою лють ! І зауважте ! Не покладайтесь лише на здогадки, я хочу знати всю інформацію, кожен фрагмент істини, навіть якщо це буде неприйнятним для мене . Виконуйте!
    Генерал зробив крок вперед, не заперечуючи. — Так, Ваша Величність!
    Імператор  нахилився вперед. Його тінь потягнулася за ним, наче окреме створіння.
 — Відправте вартовий корабель із  капітаном  Драга , виясніть що там, і якщо в цьому замішаний Альянс, а їх дії порушили наші домовленості то Я хочу це знати! Його голос був холодним і моторошним . — Якщо це їхня спроба створити зброю проти мене , то це буде початком нової війни !
    Капітан вклонився, його вираз обличчя був серйозним і рішучим.
—  Ваша воля буде виконана, Володарю. Я особисто проконтролюю підготовку корабля до відряджання! 
    Невелика усмішка прокреслилася на його обличчі. Він кивнув головою, підтверджуючи слова Адмірала, та водночас погляд його став ще більш глибоким і проникливим.
— Ти правий! — Сказав Імператор з тихим, але глибоким тоном. — Цей крок дійсно має бути правильним, але  не забувай у нас мир з Альянсом тому будь обережним! — Його погляд не відривався від Генерала та капітана  які стояли поруч, а його  обличчя, хоч і було спокійним, все ж випромінювало силу і рішучість. 
— Ти не розчаруєш мене мій  Капітан — продовжив він, його голос був все таким самим владним, але тепер у ньому прозвучало тонке підкреслення довіри. — і якщо це Альянс, або хтось інший ,  ми відповімо рішуче з усією силою!!! Ми відправимо флот!!!! . Це наша можливість не тільки знати більше, а й показати, що навіть найменші спроби загрожувати моїй імперії будуть миттєво знищені. Ми покажемо, що найменший виклик мої влади матиме жорстоку відповідь. Ніхто не наважиться нас підкоряти, ніхто не стане на нашому шляху. Моя рука буде довгою, і моє слово останнім!
    Він зробив одну паузу, даючи мить для усвідомлення  слів. Потім його  погляд  знову став холодним і непохитним:
— Відправляйся ! Нехай хто б там не був , стануть свідками нашої могутності й правоздатності. Нехай кожен, хто навіть подумав би порушити мир, зрозуміє: ми не допустимо жодних загроз для нашої величі!!!!