Розділ 8 "Просвітлення!"

2039 рік 
Україна. Семидуби. Об'єкт. Артефакт  
Зима. Січень

   Квадроліт почав знижуватися та сідати на спеціальну майданчик . Я дивився на пролітаючі пейзажі за вікном. Іноді поглядував на Гарпуна. Той сидів навпроти та здавалось всю дорогу не зводив з мене погляду.  
    Як тільки гвинтокрил торкнувся землі, я зіскочив з сидіння ,відчинив двері й почав йти в сторону воріт об'єкта . Гарпун послідував моєму прикладу . Невдовзі ми зайшли на територію будівельного майданчика, охоронці з поважною чемністю відзвітували Гарпуну ? — Вільно, — коротко сказав Гарпун. Ми пройшли трохи в середу двору як  я знов почав відчувати енергію яка почала пронизувати мне з голови до ніг! Різко зупинився,  подивився на Гарпуна. Той кивком і коротким словом запитав. — Що знову ?
—    Так, але  все ок! — Я поглянув впевнено на нього. Розвернувся ,заплющив очі та спробував зосередитися на собі . Дивні, але вже знайомі відчуття знову охопили, хоча й не так сильно як  це було в перші рази.
—    Гарпун слухай ,зараз  я думаю мені потрібно прямо до об'єкта, не знаю, але  я відчуваю його , він ніби кличе мене. 
—    Все ок,  Влад… Давай іди й розгадай для нас… ,відкрий для світу цю загадку . Я трохи постояв, а потім рушив до ангара . Час ніби застиг перед ді мною, немов я почав рухатися  не через повітря, а желе . Я швидко себе опанував, я згадав минулі рази . Глибоко вдихнув і продовжив шлях . За кілька хвилин я зайшов до саркофага. Іііі …. Вау я відчув імпульс корабель проснувся …. — Ого — подумав я , це круто . Він прокинувся і  його корпус забринів, та задригонів. Я на мить зупинився озирнувся ,та нікого крім людей у білих халатах які щось там робили біля своїх столів не побачив, і подумки промовив вояк поки немає, ніхто струмом бити мене не буде. Я ніби заспокоївся , відчуття які секунду назад мене турбували, прийшли в норму. Освітлення та електроприбори схоже працювали у  звичному режимі .  Я направився до того місця де в минулий раз я увійшов до об'єкта. По металевих східцях я піднявся на верх , де минулого разу я начудив хоча і не пам'ятаю цього .. Увійшов у всередину. Перед мною відразу замерехтіли розписи на стінах . Малюнки переливалися золотом та сріблом, і до біса нагадували Єгипетські ієрогліфи . Я трохи промешкав  ,та ступив далі . Розглядаючи зображення на стінах я раптом помітив шлюз чи то двері у глиб корабля . Це в нього  минулого разу я втратив свідомість подумалось мені. А  зараз майже нічого не пам'ятаю, для мене все було як вперше. Тому я з непідробним інтересом зовсім не поспішаючи все розглядав. Біля шлюзу, я подумки забажав, щоб двері були відчиненні й вони вмить зробили це. Просторий коридор відкрився випромінюючи атмосферу величі та таємничості. Стіни коридору оздоблені матеріалами, схожими на гладкий полірований камінь золотаво-піщаного відтінку, прикрашений різьбленими ієрогліфами та рельєфними зображеннями чи то фараонів, чи то якихось інших істот.  На їх поверхні м'яко переливається світло, ніби наповнюючи приміщення містичною енергією. Внизу іноді між ієрогліфами миготять тонкі сині лінії, схожі на енергетичні потоки, які натякають на високі технології корабля та  явно вказували куди прямувати. І я пішов! Це було цікаво, як тільки мої ноги зробили декілька кроків по гладкій, темній, із дзеркальним відблиском підлозі коридору масивні двері закрилися за мною. Я обернувся та не зупинився. Я йшов прямо за вказівними вогнями, зі сторін були такі ж самі великі двері, та я прямував далі. Невдовзі освітлення за мною згасло, а попереду м'якими променями підсвітилися великі склепінчасті ворота . Трохи загаявшись я рушив далі в освітлений портал .  Це була велика зала схожа на якийсь тронний зал і чимось мені нагадувало храм або ж музей ! Озирнувшись я звернув увагу на стіни ,що були наче висічені зі скальної породи , місцями гладко відполіровані, а місцями геть зовсім рублено-вугловато. Прикрашеними  вбудованим різних розмірів візерунками в формі ієрогліфів та якихось символів. Вони світяться теплим золотавим сяйвом, що змінюється залежно від кута зору. Між цими візерунками миготять тонкі лінії синьо-зеленого світла, нагадуючи про енергетичні потоки корабля.  У міру просування з'явилися великі стовпи. Колони круглі за формою,так само прикрашені фігурами й знаками, додаткове випромінюють м'яке світло яке йде від невидимих ​​джерел підкреслюючи загадковість. Я йшов тихо майже беззвучно,обережно ступаючи крок за кроком. Коли підняв голову то побачив стелю, високу з геометричними візерунками, що відображає враження нескінченного космосу. У центрі стелі, світлова панель у формі сонячного диска Ра, яка випромінювала тепло, і розсіяно наче анімація нагадала мені затемнення сонця .
    Все це перехопило  моє дихання. Моєму здивуванню  не було меж . Зі сторони, мабуть, я був як хлопчисько який вперше  побував на вщент заповненій футбольній арені. Відчуття бігаючих мурашок по моїй шкірі просто таки не проходили . З широко відкритим ротом та очима, я продовжував йти далі до центру приміщення і розглядувати все.   Трохи оговтавшись, вже впевненим, але все ще не швидким кроком покрокував в глиб. Гучний звук моїх кроків роздався эхом навкруги по всьому приміщенні.  Ближче до центру темна підлога раптом почала мінятися на світліший колір і зрозуміло, що я почав розглядати саме її . Підлога яка мить назад була кольору темної бездомності раптом наче проєкція продемонструвала нашу сонячну систему , із сонцем в центрі та якось особливо виділеним Марсом . І це зображення змінювалось в такт руху планет та сонця в системі . Промінь світла від сонця раптом блиснув і засвітив наче прожектором до верху. я підняв очі й оторопів .Мене знову накрило !  Мурашки з новою силою побігли по моїй шкірі, подих перехопило , а волосся стало дибки . На стелі раптом розкинувся неймовірний вигляд на наше сузір'я молочний шлях як ми його називаємо .  Цей промінь від сонця товстий спочатку, далі зовсім тоненький при самій стелі чітко вказував в якому секторі ми знаходимося у цьому сузір'ї. Це було неймовірне видовище , я крутив верх піднятою головою аби нічого не пропустити . Як раптом роздався звук духового музичного інструмента короткий та ємнісний, наче увімкнувся який гаджет тільки на максималках . Я різко обернувся назад, і нічого не побачив, але коли повернувся в туж позицію перед мною стояв чоловік одягнений як типовий фараон ! І це  мене не аби як налякало . Від раптовості, я відсахнувся назад та впав на п'яту точку.
—    Вітаю вас! —  Проговорила особа .І голос луною побіг десь вглиб приміщення .Я був збитий с пантелику і нічого не розумів. Та все ж таки зумів вичавити із себе  два слова . — Ти хто?
—    Мене звати Нубіра,  так само як цього корабля! — Мило посміхаючись відповіло воно!
—    Нубіра??? Ти і корабель ???Хто ти ?
—    Я штучний інтелект і свідомість цього корабля. Я і корабель одне ціле. Тобто я це операційна система ко..
—    Корабля, я зрозумів… — Я швидко його перебив ,навіть не усвідомлюючи свою рішучість.
—    Ти..ти .. знаєш нашу мову???? —  Трохи запихкано та рвано протараторив .
—    Так пане я знаю мову як вашу, так і багато інших мов вашої раси. —  Воно ступило крок вліво та розводячи руки трохи в сторони все тим самим спокійним доброзичливим виразом відповідала особа.
—    То ти ШІ,але я бачу тебе,чую твої кроки  немов ти реальна людина ?
—    Так ви мене можете бачити та чути . Це проєкція. Я підібрала її для того аби здаватися звичним для вас . Мій образ сформований типовими рисами людини, а кроки які ви чули це звуки які я також відтворюю аби ви повністю могли мене сприймати як живу людину . Мені здалося що так ви краще будете мене сприймати …
    Я взяв себе в руки підвівся на ноги та вирівнявся у повний зріст . Далі підійшов ближче до проєкції аби детальніше розглянути її. 
—    Вражаюче, прошепотів я не відриваючи очей від Нубіри . Яка ж досконала проєкція . Ти наче реальний.
—    Так я реальна, я себе асоціюю як особа жіночої статі. 
—    Жінка ШІ??? Ого це цікаво ,чому ж ти тоді підібрала проєкцію чоловіка?
—    Я проаналізувала  вас і вирішила постати перед вами чоловіком.
—    Що ти маєш на увазі проаналізувала мене ? І звідки ти знаєш земні мови? А ще якого чорта ти одягнена як музейний експонат Тутанхамона ? —  Напевно в цей момент я мав дивакуватий вираз обличчя.
—    Я виглядаю так тому, що це традиційне вбрання моїх творців ! Проєкція відійшла трохи в бік ніби пропускає мене ,та рукою почала пропонувати йти далі в глибину зали й продовжила. Я маю доступ до вашої мережі, ви її називаєте інтернет. Тож як тільки ви зайшли до мене я відразу почала збирати та аналізувати всю інформацію про вас і ваше оточення , з відкритих джерел по типу ваших соціальних мереж і витягів із різних баз даних. А також і різник виписок газетних новин і так далі. І зрозуміла, що ви більше сприймаєте чоловіків ніж жінок .
—    Це не так! І ти неправильно зрозуміла, я прекрасно лажу  з жінками, і це помітно по моїй роботі, де  більше ніж половина керівного складу це жінки.
—    Я все правильно зрозуміла! У вас працює більше на керівних посадах жінки, адже ви вважаєте їх непоганими  спеціалістами й виконавцями. До того ж ви вважаєте, що вашим справам краще керують жінки. Але справи по бізнесу ділові та торгові угоди ви надаєте перевагу чоловікам ,адже вважаєте що ними  легше домовлятися та маніпулювати.
—    Кхм, —  прихмикнув я. Особа з непохитним виразом обличчя мовчала та своєю постаттю пропонували рухатися далі . Я зрозумів що вона хоче щось мені показати ,тож з обережністю прийняв запрошення йти далі, і розмірено пішов далі слідуючи за  наче живою голограмою.
—    Куди ми йдемо? —  Обережно запитав я.
—    Я хочу показати вам себе, усміхаючись промовила проєкція єгиптянина.
—     Мною вже більше двох тисяч років  ніхто не ходив. 
—    То ти тут дві тисячі років ? 
—    О ні пане на землі я на багато пізніше, але саме в цьому місці я вже дві тисячі сто тридцять років вісім місяців три тижні й два дні .
—    Де твої творці?  Хто вони? З відки ? — Нубіра вів мене холом , потім зупинився ,крутнув зап'ястям руки , і ніби щось тримаючи підняв рухом вгору . Перед нами вмить почало щось зводитися з не великим шумом , та хаотичним миготінням світла . За мить перед нами стояв вже зведений подіум і трон. Великий і помпезний. Крісло виготовлене із матеріалу кольору світлого, темно—оранжевого золота, а також якогось темного металу який переливався то глянцем то мотовістю. На ньому було вигравіювано все ті ж малюнки, що і на колонах. Сидіння і спинка темно голубого кольору дуже виділялось, але і неймовірно гармонувало в цілому. Голограма піднялась на трон та сіла неначе вона якийсь монарх . Рівненько та струнко , тримаючи поставу . Як тільки вона облаштувалась на кріслі, освітлення почало мінятися, в темному і без того приміщенні утворився напівморок . Лише десь високо під стелею щось злегка  випромінювалось. Так само як і стовпи . Подіум же навпаки став яскравішим , в цей час трон із проєкцією був уже виділений променем ,що придавало всьому якоїсь не реальної атмосфери .
—    Ось тут де сиджу я ,сидів мій творець та голова нашого клану . Сідайте не стійте . Нас чекає довга історія , у вас три питання, але вони дуже ємні та великі . На те, щоб вам все роз'яснити потрібен час. Але я не спішу, я не мала діалогу  більше двох тисячоліть .
    Я озирнувся та помітив як ззаду мене почав з'являтися стілець схожого дизайну на трон, але менший. Я присів, і це крісло підлаштуватися під мене, а потім почало переміщувати нас на подіум ближче до трону ,далі перед нами з'явився стіл . Моїм враженням не було кінця . Навколо нас стало геть темно лише я мій співрозмовник та стіл були освітлені.
—    Розпочну вповідати з того хто вони мої Творці …. Вона трохи помовчала, а потім продовжила.
—    Мої творці це Боги для мене ,вони мене створили такою як ви мене бачите …
—    Але я бачу тебе чоловіком. — перебив її.
—    О так пане, річ у тому,  що я не маю фізичної оболонки, я не маю тіла  і всього того, що властиво фізичним особам . Я це корабель з одної  сторони ,але і свідомість з іншої. Раніше мої творці воліли бачите мене як безформну сферу яка мінялась з овальної  чи круглої до іншої залежно від того яку функцію я виконую. І проєкція вмить перетворилася на шар-сферу дуже схожу на сонце, це не велике сонце переливається різними кольорами,та міняло свій розмір і обриси кожну секунду . Я навіть подумав, що вона схожа на мій еквалайзер в аудіосистемі мого авто .
—    Але мені більше подобається інша форма . — І вмить безформна сфера розчиналась, а на її місці з'явилася дівчина років 35. Дуже приваблива жінка з карими великими очима, які переливаються золотавим світлом, наче в них ховається якась енергія. Акуратно злегка хвилясто укладене темно русе волосся, що злегка переливалось міддю наче натякало на її нереальність, спадало на оголені плечі. Її шкіра ніжна і гладка, як найтонший шовк, з легким бронзовим відтінком.  Макіяж нагадував все той же давньоєгипетський мотив, а її вбрання елегантна сукня облягала  її довершену фігуру, демонструючи груди середнього розміру та тонку талію, а делікатний розріз оголював граційні ноги. Їх легкий вигин і пропорційність підкреслюють усю її витонченість. Де лінії стегон плавно переходить у ікри та тонкі щиколотки, створюючи ідеальну симетрію. Я просто не міг відірвати очей , і був дуже вражений красою цієї особи . І вона це помітила.
— Я дуже рада, що вам сподобалась . Це облік який народився в мене самостійно! Я його не створювала спеціально, він виник сам по  собі. І більше скажу я його не можу змінювати чи підправляти як мені того хочеться . Я лише можу змінювати вбрання та деталі макіяжу . Мені дуже хочеться вважати що цей облік це зовнішність моєї особистості яка набута з моменту мого створення. Як у вас у фізичних осіб ,зовнішність закладена генетично та формується по мірі дорослішання.  Але продовжимо! — Вона вимахнула своїми ідеальними тонкими зап'ястями та елегантними рухами наче жестикуляцією ,почала створювати зображення на столі при цьом все коментуючи.
—    Мої творці, це древня розумна гуманоїдна раса. Вона настільки древня, що навіть я зі своїми величезними об'ємами даних не можу сказати коли вона виникла та хто її створив . Гадається що початком їхніх часів це три чотири мільйони земних літ назад. Вони пройшли великий еволюційний  шлях на свому становленні. Подібно до вашого . Починаючи з істот які тільки но вчаться контактувати та добувати їжу до раси яка змогла вийти за рамки звичності та почати подорожувати простором космосу . Мої  Боги схожі на вас людей , мають таке ж тіло з двома руками і ногами , та головою з мозком всередині . Зовні вони майже нічим не відрізняються, окрім того,  що вони значно вищі ніж  люди , та судячи з усього фізично слабкіші.  
    Їхнім домом був Марс , четверта планета від сонця . на цій планеті вони прожили майже весь свій час свого існування. Над столом почали оживати зображення сонячної  системи, а потім і самого марса ,детально доповнюючи розповідь Нубіри. —   Колись давно Марс був процвітаючою планетою, з атмосферою океанами та рослинністю  . Вона почала показувати мені планету Марс і продовжила.
—    Клімат суворіший ніж у вас холодніше та особливо зимою. Грунт не такий  родючий та багатий на мікроелементи як на землі . І це призвело до того, що мої творці боролись за виживання,  а не за розподіл впливу та владу .  Вони не мали війн та  конфліктів. Це просто було не актуальним . Їхня боротьба це виживання. Саме виживання це основа буття ,та основний сенс їхнього існування . Суворий клімат, бідно-збагачений ґрунт ,ставив перед ними складні завдання які вони вирішували . Час ішов і їхній розвиток не стояв на місці. І з плином вони себе ідентифікували та назвали Марсами — як ті хто живе на четвертій планеті від сонця. Спочатку їх популяція не була великою . І майже всі вони жили в одній частині Марсу , ближче до екватора ,там найбільш сприятливі умови. З часом їхня цивілізація розбудовувалась , а суспільство почали створювати перші формування схожі на ваші державні . . Так повелось що це все призвело на їхній поділ та розділ на шість ліній клановості . Власне кажучи ,це на вас також відбилось. Адже в різний час вашого розвитку , вони вплинули  на вас.
    Я спостерігав за картинками які мінялися одна за одною . А потім запитав .
—    Як впливали ,що ти маєш на увазі !
—    Саме так впливали! — Вона склала руки у вигляді піраміди. 
—    Через релігію .Всі ваші релігії це по суті відображення наших кланів . Держав! Якщо вам так легше буде сприймати . До прикладу мої творці .Це один із родів ,які були одним із самих основних кланів. І вони відобразились у вас в єгипетській культурі, релігії і  цивілізації  у цілому .
—    Хммм…чомусь я не здивований, напевно, тому, що весь цей корабель це суцільний єгипетський музей, — я трохи жартома це промовив . Я і сам не помітив як це сказав з ноткою ігрового сарказму .Мабуть, це Нубіра на мене вплинула. Якась вона занадто натуральна чи що.
—    Так дійсно мене будували до традиційного стилю моїх творців . — ЇЇ розповідь мене захопила своєю цікавістю . Але відчуття того, що це все нереальне ,мене не залишало. 
—    Інші наші клани також вплинули на вас ,всі релігії так чи інакше зв'язані з Марсами.   Я назву основні Клани які запечатались на ваших віруваннях та культурі. Це давньогрецька та антична римська релігія; Норманська та Руська, Європейська Язичненська релігія ; Зороастризм та Медіянство. З останніх це Християнство та Іслам.
Я був дуже зацікавлений  мав багато питань та й  не зовсім розумів як саме вони вплинули на релігії нашої планети.
—    Я бачу, що у вас багато питань , але все за порядком, гаразд. — Вона посміхнулась та продовжила.
—    Отже, ніхто не знає як і коли виникла ця раса, але наші вірування і кажуть що нас створили Боги які живуть на далеких зірках неба. Звісно пізніше коли наука почала потрохи відкривати нам очі ми зрозуміли що можливо це трохи застаріла версія походження, а згодом вже ніхто її не хотів змінювати тим паче, що наше вірування потрохи втратило свій сенс, але тим паче істотам простіше вірити в те, що їх хтось створив аніж в те, що все виникло само собою. Роки йшли за нами століття і тисячоліття . Через  мільйон років  з'явилися перші наскельні малюнки які надавали хоч якесь уявлення про хід їх розвитку , пізніше розкопки та знахідки багато що прояснили , але все ж  їх розвиток то геть інший ніж ваш . Приблизно пів мільйона років назад вони змогли подолати замкнутість та нарешті відкрити перед собою космос . Так не дивуйтесь вони до цього йшли дуже довго . А коли дійшли то сильно пожалкувати про це . 
Я трохи не зрозумів тож перепитав її ,що ти маєш на увазі під цим .
—    Давайте трохи пізніше ,все по черзі. 
—    Тож коли вони дізналися що космос це безмежний світ і скоріше за все вони не одні у цій безодні , то почали  шукати способи полетіли в космос і все побачити на яву, а не у телескоп .З'явилися перші вчені які працювали над дослідженням неба , і космосу в цілому .  За триста тисяч років вони створили  одну загальну організацію і всі шість кланів об'єдналися під  єдиним керівництвом де вибори главенствующего клану обирались кожні 1000 років. Це дало їм поштовх до розвитку . І вони почали працювати над покращенням загальних умов для життя,  а також  над вирішенням  основних їхніх проблем. З плином часу їхня наука зростала та розвивалася і багато на що відкривала їм очі. Вони перемогли голод та нестачу їжі на всій планеті, їхня популяція була невелика трохи більше 1 мільярда осіб. Народження нового потомства це ще одна задача над якою вони працювали ,але так і не вирішили. За допомогою науки вони змогли вивчати найближчі планети,але не точно і не досконало  , і  за 50 тисяч років  вони змогли розщепити атом і здобути енергію. І це дало їм поштовх до розвитку , через 10 тисяч років вони змогли полетіти до космосу. Їхні технології підкорення енергії атома досягла неймовірних вершин навіть ваша сучасна наука поки що цього не досягла. З розвитком науки вони збагнули, що потрібно шукати планети з кращими умовами для життя , і одну планету яка ідеально для цього підходила вони знали . За  п'ятнадцять тисяч років до вашої єри ..
Я її перебив та запитав 
—    Що ти маєш на увазі під нашою ерою. 
—    А це дуже просто я далі буду поєднувати плин часу Марсів і вас в один , адже далі це буде нерозривно пов'язано . Земля це рай так казали мої творці. Вони знали що на землі є життя. І коли перші Марси спустилися на землю то дуже здивувалися, адже це було не просто життя це були розумні особи-ЛЮДИ. На той час Люди то була молода і дуже примітивна раса . Тож на всемарсіанькій раді було вирішено не втручатися в їхній розвиток і побудувати перше поселення марсіан з ціллю дослідити землю та її жителів .І головне не втручатися в розвиток людей . Тоді Главенствував клан “Олімп” . Саме цей клан і дав назву  першому місту Марсів на землі  “Атлантида” .Так саме так у вас є багато легенд про це місце . Протягом тисячі років перший форпост на землі виконував дослідницьку місію і це місце відобразилося у ваших  легендах . Їхні технології й знання були настільки передовими, що люди вважали їх божественними істотами, Та ви і самі це знаєте всі дива дуже гарно описані в різних ваших художніх творах і не тільки .
    Вона пошивилила рукою і перед мною виникло зображення.  Місто Атлантів розкинулося перед очима, як жива структура. Його хмарочоси піднімалися в небо, створені з прозорих матеріалів, а  Їхні стіни, немов живі, реагували на сонячне світло.  У місті не було звичних вулиць — замість цього, у повітрі плавно ковзали транспортні капсули, що рухалися на магнітних потоках. Зелені зони тут не просто існували, вони інтегрувалися в архітектуру, оточуючі будівлі та простори. Вертикальні сади піднімалися по стінах хмарочосів, а паркові зони висіли в повітрі, перетворюючи місто на симбіоз природи й технологій.
    А вона продовжувала говорити. 
—    Колонія росла, а Марси дуже швидко збагнули що люди мають дуже великий потенціал в рази більший аніж самі Марси . Тому на другій Раді через тисячу років коли главенстував  все той же клан було прийнято рішення про направлення людей та корегування їхнього розвитку аби з часом вони могли влитися в систему марсів і бути повноцінними учасниками цивілізації . Але все сталося інакше не так, як планували Марси . Велика катастрофа обрушилась на місто . Земля показала свою силу. Природа взяла верх над марсами .
    Зображення поступово помінялось і я побачив це місто в полум'ї й розвалинах. 
—    Атлантида була розташована на тектонічно нестабільній ділянці Землі, що зробило її вразливою до підземних катаклізмів. Вона якось наче із сумом продовжила . Колонія процвітала, але тривожні знаки почали з’являтися, першими незначними землетрусами, зсувами ґрунту, раптовими виверженнями вулканів у сусідніх регіонах. Спочатку це здавалось незначними природними подіями, але потім Атланти зрозуміли, що ці явища вказують на глобальну геофізичну нестабільність, яка загрожує їхній колонії.
    Зображення на столі було жахливим.
—    Активізувались підземні сили, які призвели до серії сильних землетрусів. Будівлі падали марси і люди гинули , все нищилось наче картковий будиночок . Відео показало  ознаки розколу тектонічних плит під колонією Атлантиди. І те як земля під ногами розкололася і  океанські води почали затоплювати території. У результаті серія масивних цунамі зруйнувала прибережну частину колонії. Але і це був не кінець .
    Я дивився на відео і слухав як Нубіра коментує  все що відбувається на зображенні.
—     У центрі континенту активізувався древній супервулкан, що вивергнув величезну кількість попелу та лави. Це спричинило масштабне забруднення атмосфери й глобальне похолодання. Сонце ховалося за густими хмарами вулканічного попелу, і на всій планеті почалися кліматичні зміни. Зрозумівши, що колонія приречена, лідери кланів прийняли рішення покинути Атлантиду. Вони спробували  евакуювати  частину свого народу, але не змогли . Технологій які б дозволяли швидко покину планету не було. В них  були кораблі , але вони були ще занадто сирими в розробці аби вільно покидати землю. Не слід забувати що гравітація на марсі геть інша,та й атмосфера також.  Тож багатьом довелось залишитись і їхня доля не відома . Скоріш за все, що вони розчинилися  серед людей . Ця трагедія зачепила та струсила  все суспільство Марсів . Багато впливових Марсів загинули ,та й звичайних  осіб також. Анталндита вважалась раєм . Всі передові технології були там. Великі кошти всього марсу були витрачені на цю колонію. Видатні діячі, і прості особи мали за мрію туди переїхати .Тож коли таке велике горе їх спіткало це був дуже сильний удар по них. Третина жителів загинула і безслідно це не пройшло .
    Хоча Аталндита, як не дивно для самих землян пройшла не безслідно. Вона стала джерелом для породження міфів і вірувань на наступні покоління людей. Оскільки тоді був при владі Клан ОЛІМП . То звісно всі наступні ваші вірування і міфи були на пряму пов'язані з цим. Ви й самі вже здогадалися що в  грецьких міфах Боги носили імена великих Марсів, а головне місце перебування богів не даремно називалось ОЛІМП . 
    Але катастрофа як я сказала була дуже трагічною. Як результат, це призвело до негайної зміни верховенного клану. Суспільство Марсів  не відразу вирішили повернутися на землю .Глава клану спочатку розпорядився  удосконалити свої кораблі . Клан Ра зажадав аби кораблі були надійні , і могли вільно злітати й без перешкод швидко покидати планету з будь-якою гравітацією та платністю атмосфери, і на це вони витратили ще тисячу років.   Далі головним кланом було вибрано  Клан Хун—Каме . І на загальних зборах  було вирішено, що в майбутньому вони побудують не одну колонію, а декілька . Кожен клан візьме під контроль собі певну частину планети йбуде її розвивати як захоче сам без втручання інших . На землі висадилося відразу декілька Кланів . Спочатку це були Клан Ану .Їх відображення ви можете упізнати у шумерській цивілізації . Потім майже одночасно прибув Клан Ра до якого відношусь і я.Це Єгипетська цивілізація. Клан Олімпу вирішив більше не повертатися на землю. Через декілька тисяч років на землю прийшли й інші Клан Світла Та Клан Тора.
—    Стоп, стоп, Нубіра, я вже трохи гублюся, що це за клани. — Я трохи пригальмував її.
—    Це …. — Вона трохи потягнула і продовжила .. Якщо коротко, то клан світла ви бачите відгук у християнській вірі і мусульманській . Клан Тора  ну ви здогадались скандинавська міфологія. Отже, за порядком . Коли Марси почали будувати свої нові колонії то вже це було геть по іншому, дуже скромно із малим залученням осіб . Їхній головний принцип це направлення та корегування людського розвитку і невтручання в їх справи . Було прийнято рішення що якщо люди їх бачили богами, то нехай це так і буде . Як я і казала раніше, на великий подив Марсів люди виявилися куди розумнішими, кмітливішими аніж марси, зі здатністю адаптуватися та швидко навчатися. Непросто швидко, а дуже… дуже швидко. Вони вбирали  всі знання як губка. Але це було не все. Люди сутністю дуже відрізнялися від марсів . Вони могли бути дуже жорстокими, хитрими, підступними, але і так само  неймовірно добрими та милосердними, з красивою душею. І як у вас кажуть з великим серцем . Хоча і тих  і інших характеризувала  єдина якість всі люди без винятку хотіли влади та контролю . Часом їх амбіційність і жага до влади призводила до страшних наслідків. І це дуже лякало Марсів . Люди часто воювали між собою . Вбивали сотні тисяч собі подібних заради влади та контролю . Для Марсів все це було неприйнятно. Тисячі смертей та кров яка в буквальному розумінні топила цілі нації страшенно лякала Марсів. Хоча звісно що деяким представникам наскільки подобалися люди що вони довгий час закривали на це очі. І як результат багато позаземних  представників відмовлятися від свого походження і розпочинали жити як люди . Часто навіть одружуючись та будуючи сім'ї з людьми . Слід підкреслити, що люди неймовірно красиві істоти! Що ж тут приховувати! Мій образ повністю сформований з подоби людини . Вона посміхнулася, і відкрила свої ідеальні білі зуби .А я з подивом для себе самого, поглянув на неї як на живу особу. Наче переді мною сидить людина! Людина — жінка . 
—    Жахнувшись сутності людей , розуміння того, що люди просто таки катастрофічно переважать їх у всьому наштовхнула їх на не просте рішення . Мої  творці збагнули, що людям знадобилося якихось п'ятнадцять тисяч років аби пройти еволюційний шлях які вони Боги, якими вони себе вважали йшли мільйони років.  Це і те,  що все більше власних представників надавали перевагу людям, зумовило до того, що деякі клани вирішили покинути землю. Клан Ра , Клан Хун—Каме, Клан Ану залишили свої колонії. Осталось два клани Світла та Тора із принципово різними поглядами на співіснування з людьми . 
    Клан Тора мав на меті сформування такої релігії яка б показала силу природи та надихала людей на доброту та розвиток природо любові та мирного співіснування . Але люди… Люди почали коригувати все під себе . І як виявилося дружелюбна віра в природу та добрих богів ,переросла в інструмент маніпуляції і прославлення влади, впливу  та сили. Тож і клан Тора вирішив позбутися свої присутності на землі . Залишився один клан світла. Трохи раніше ніж клан Тора , Клан світла запропонував нову віру Християнство та Іслам . Головна ідея якої  полягає в умиротворенні людей , побудувати такі правила які б були непорушними , на кшталт не убий чи не вкради. Та людей навіть це не зупинило …І клан світла також відмовився від землі.
    Вона зупинилась згорнула всі зображення . Її вираз обличчя став суворішим навіть більше сумним . Вона мовчки  обійшла навколо  мене .  далі різким рухом рук створила величезне зображення по центру приміщення .
    Я побачив марс процвітаючу планету з великими містами полісами де вирувало в гармонії життя .Вона продовжила сумним голосом.
—    Після того, як три основні клани відлетіли із землі було прийнято рішення шукати нову планету без живих істот та спробувати її тереформувти під себе . Оскільки марси вже мали технології штучного інтелекту на подобі мене ,вони почали працювати над кораблями які б могли долати величезні відстані між сонячними системами . … — Вона затихла і трохи згодом приглушеним тоном продовжила. — згодом з'явилися перші кораблі зорельоти які могли долати великі відстані  та подорожувати між зірками. Вона продемонструвала зображення коралів які з вигляду були точно як той в якому я знаходжусь . Так правильно один з тих кораблів є  і я. —  Вона якось скорботно це промовила.
—    Паралельно з цим вчені почали розробляти механізм який би дозволяв їм тереформувати цілі планети . Вони хотіли  вигадали машину яка одним натиском кнопки могла б  перетворити підходящу планету на землю . Зображення грало фарбами . Я бачив як камениста суха планета яка також як земля обертається навколо зірки лише за секунду набувала земних рис.
—    Та згодом все пішло не так, як планували Марси. — Вона продовжила …. — З допомогою штучного інтелекту та кращих вчених вони створили демо пристрій. Він виглядав як диво інженерної майстерності, об'єднуючи в собі стародавні знання й новітні технології. Він був величезним, як монолітний кристал, вирізаний із самого серця зоряної системи, і наче пульсував енергією космосу. Поверхня цього колоса мерехтіла перламутровими відтінками, які змінювалися залежно від навколишнього середовища. Тонкі лінії, схожі на рунічні символи, пронизували його, нагадуючи древні зображення, котрі одночасно розповідали історію і були кодом для контролю сил природи. У центрі пристрою було ядро.Неймовірно компактне джерело енергії, що генерувало силу, здатну зрівнятися з ядром зірки. Це ядро було заховане за шарами захисних полів і кристалів, які оберігали його від стороннього втручання. Проте, коли його хотіли протестувати на своїй же планеті стався Апокаліпсис. Все пішло не по плану. Марс з усіма його жителями перестав існувати … Вона замовкла та втупилася в жахливе по своєму сенсі дійство на зображенні.
    Я жахнувся від побаченого.  Небо розривалося на частини, немов тканина реальності, що не витримала напруги. Грозові хмари, чорні, наче безодня, застилали все довкола, кидаючи у землю блискавки, від яких сам ґрунт корчився в агонії. Зорі згасли, світло приховалося за неприродним мороком, і світло поглинула абсолютна темрява яка наче поглинала саму душу, затоплюючи її безвихіддю і жахом. Будівлі розсипались в пил, ґрунт і порода плавилась, атмосфера випарялась …
    А далі марс перетворився на мертву багряну  планету наче її залили кров'ю. —  Вона стояла непохитно і дивилася …Потім зображення зникло і вона продовжила… — В той час я була на орбіті Марса. Мене вважали самим передовим кораблем і лише тестували, тому я не покидала межі сонячної системи. В той час на мені перебували лише деякі представники клану Ра чисельність команди була невелика не більше тисячі осіб . Я була на орбіті планети й мусила фіксувати тереформацію з космосу. Я бачила крах моїх творців, за секунду до запуску Терра Механізму мої сенсори уловили щось невідоме ….настільки сильне і потужне, що це було за межами мого усвідомлення….І я блискавично прийняла рішення тікати від Марса , але це не врятувало мене . Сплеск чистої космічної енергії вирвався від марса  і понизив мене наскрізь, всі мої системи пошкодились. Моє ядро яке надавало мені енергію та могло існувати нескінченно довго завмерло, наче його ніколи й не існувало . І дякувати моїм творцям в мене була резервна копія із  резервним незалежним живленням від звичайних батарей які були застарілими, але ефективним, як виявилось . І Цього було достатньо аби я спрямувала себе на землю . Далі через деякий час я відчула як вриваюсь в атмосферу Землі . Мої системи не працювали тому я не змогла зневолювати силу тертя плотних слоїв планети . Мій корпус почав в буквальному сенсі плавитися та розриватися на шматки . І лише при самій землі я напружилась і віддала майже всі свої запаси енергії аби трохи зм'якшити удар об землю .
     Я її слухав із широко відкритими очима і не наважувався перебити … — Я не знаю скільки вижило тоді осіб ,та й сил дізнатися не було . Я перейшла в режим енергоощадження. А навіть якби хтось і вижив то для них  в той момент,  я була б просто  безкорисно грудою метала .. Але я спала та набиралась сил. Старі батареї потрохи накопичили енергії, що дало змогу мені прокинутися. Я  почала  аналізувати мій стан. І як виявилося він був критичним …. Все було пошкоджено і не працювало …Та я мала надію, що з часом дуже великим часом я зможу відновитися пройшло більше ніж півтори тисячі років і змогла відновитися лише на двадцять відсотків від свої потужності …
 — тобто зараз  ти функціонуєш на двадцять відсотків ? —  З подивом запитав я ?
—    Так це так,на разі це трохи більше 25 відсотків.
—    Ого тоді я вражений, і навіть не уявляю яка ти могутня коли на всі сто процентів здорова. Ну окей я маю ще декілька питань чому я, і як я зміг відкрити тебе . Я з непідробним інтересом поцікавився .
—    Хм я і сама не знаю , адже мої системи активізації, до прикладу вхідні шлюзи та двері реагують лише на мозкові імпульси Марсів . У  вас є щось від них, я маю на увазі,  що у вашому ДНК є частинка Марсів. 
    Вперше я це відчула це тоді  коли до мене наблизився той невдаха, і я зрозуміла, що є й інші. І це були ви .
—    Хм .. цікаво, але ти дуже добре знаєш нашу історію ,та майже все про нас?
—    Так це правда, я вивчала вас . Коли Людство придумало інтернет та покрили ним майже всю планету, я підключилась до мережі.Тож знайти інформацію про людей не було важко. Я навіть вчилася у вас , вчила вашу поведінку та ваші манери …. — Я її перебив та запитав. — Чому я ,ти не відповіла ….З допомогою інтернету ти могла б знайти потрібну тобі людину і вийти на неї?
— Так могла і в мене був план … Та коли ви прийшли на будівельний майданчик я відчула вас, а далі я все дізналась про вас і проаналізувала , тож дійшла висновку, що ви саме той.
—    Окей що зі мною відбувалось, я творив неймовірні речі ?
—    О так, і це цікаво мені самій . Марси не мали такої сили яку продемонстрували ви. Вони не були сильнішими від людей . Але ви продемонстрували більше ніж на то здатні люди ! Рвати сталь та вскривати металеві двері неначе бляшанки від пива, рухатися з таки захмарною швидкістю,це дуже дивно і не піддається попередньому аналізу. потрібно детально вивчити вас. Я  підозрюю що генетика людей та марсів дала свої плоди. А, бо ж мої імпульси відкрили двері до потайних можливостей мозку.
—    Потайних можливостей кажеш …хм, а це вже цікаво !!!!