Синдром Керрі

Додаток 1

Світ не такий складний як думають люди. Бо всюди є добро та зло.

Зло думає що воно добро та плутає всіх місцями. Але від правди нікуди не дітися.

Добром завжди є ті хто захищається та захищає.

Так і в цьому світі є дві сили що діють по всій Європі - «Химери» та «Посланці неба».

І в цих організацій був провальний місяць.

І ті й інші втратили з поля зору «об’єкт».

Блакитноока дівчина, що ми знаємо під ім’ям «Ліза», корила себе за те, що не змогла виконати своє завдання. Мало того, що вона не зуміла втертися в довіру та в близьке оточення об’єкту, так ще й допустила його викрадення.

Ниточки обірвалися, а їй довелося вислуховувати багаточасову лекцію від наставника.

Тай й дівчина й сама хвилювалася за об’єкт.

Ліза (будемо називати її так) бентежно перебирала у руках тканину своєї кофтини. Як їй віднайти об’єкт? Чи жива та дівчинка зараз? А може, вже все втрачено? Може запізно?

Дівчина вдарила кулаком об стіну й ледь чутно зашипіла від болю в розідраній шкірі.

Тяжкі роздуми перервав дзвінок.

- Ми знайшли її.

Три слова які дозволили дівчині видихнути, для того, щоб знову зібратися з силами. Цього разу в неї все вийде.

На іншій стороні палітри все було спокійно. Поспішати їм було нікуди.

Чоловік сидів за столом вистукуючи принадливий, не раз чутий нами, ритм.

Наявність жертв його не хвилювала. Що таке маленькі жертви перед обличчям великої мети?

А об’єкт? Головне, що об’єкт точно залишився в живих. Й зовсім скоро прийде прямісінько в лапи організації.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше