3

3

- Той дракон, який втопився, був королем драконів. Я почав з ним бій, бо він намагався тебе вбити. - повідомив Руслан, коли Дарія прокинулася.

Хлопець сидів поруч та чекав.

- І що тепер буде? - запитала дівчина.

- Теоретично? Я можу зайняти його місце, бо переміг його. А практично: якщо би ти мене не врятувала, загинули би обидва. Я не знаю, що робити, бо я не можу спрогнозувати реакцію інших драконів. - пояснив перевертень.

- А якщо ти станеш королем драконів, ви підете з цієї місцевості, щоб більше не чіпати людей? - поцікавилася Дарія.

- Навряд ми підемо звідси. - відповів Руслан, а потім додав. - Но я можу спробувати змінити правила поведінки драконів, щоб дракони більше не вбивали людей.

- Я на це сподіваюсь. - дівчина зазирнула з надією в очі красеня.

- Спочатку мені треба повернутися до своїх. - Руслан подивився в жіночі очі у відповідь. - Слухай, Даріє, я ж не випадково опинився поруч. Я за тобою стежив. Оберігав. Бо… Я тебе кохаю. Якщо ти вже знаєш правду та, не дивлячись на це, врятувала мене, давай одружимося. Виходь за мене заміж. Будеш дружиною дракона. А якщо пощастить мені стати королем драконів, то ти ще будеш королевою драконів та сама накажеш не кривдити собі подібних.

- Накажу лише за умови, якщо станеш королем драконів. - уточнила Дарія.

- Так це значить, що ти погодилася? - Руслан уважно вдивлявся в обличчя дівчини, щоб уловити маленькі зміни в її міміці.

Але Дарія загадково мовчала.

- Це через можливість керувати драконами чи ти мене кохаєш? - наполягав на своєму дракон.

- Ти дуже красивий. У тебе будь-хто закохається. Але я вдячна тобі за порятунок. За подарунки. За твоє кохання. Мене усе життя ображали. А ти піклувався про мене. Мабуть, я вже давно полюбила того незнайомця, котрий залишав для мене їжу. А потім один дракон за мене заступився. І мене це дуже схвилювало. А тим драконом виявився ти. І я відчула чи зрозуміла, що той, хто не давав мені померти з голоду, та той, хто за мене поліз у бійку на смерть, - це ти, Руслане. Я давно не оцінюю людей за зовнішність, бо моя мені набридла майже з народження через те, що саме через мою зовнішність від мене вимагали те, чого я не можу. Бо один пророк пообіцяв, що колись народиться дівчинка зі синім волоссям, яка примирить людей та драконів. Але пророцтво так і не здійснилося. А моя зовнішність лише нагадувала про те, що від мене чекають нездійсненного. Отже, я не звертаю уваги на зовнішню красу, бо зовнішність мене не цікавить. Тому я закохалася у тебе  не через твою зовнішність, а через твої справи та піклування про мене. Так. Я вийду за тебе заміж. Я цього хочу більше всього у своєму житті. І мені байдуже, станеш ти королем драконів чи ні. 

Руслан обійняв Дарію та поцілував її.

- Я намагатимуся переконати драконів, щоб вони погодилися зробити мене королем драконів. Тоді дівчинкою з пророцтва будеш саме ти. - пообіцяв перевертень.

Він ще трохи потримав дівчину у своїх обіймах, а потім їх послабив та відпустив свої руки.

Руслан відійшов від Дарії. Вийшов з печери та перетворився на дракона, який тут же злетів високо у небо.

Кілька днів Руслан не повертався до Дарії.

Нарешті він прилетів.

- Сідай мені на спину. - запропонував він. - Для одруження все готове. На нас чекають на вершині гори біля вівтаря. Мої дракони хочуть побачити мою наречену, яка стане їх королевою.

Дарія сіла на спину дракона, який поніс її на вершину гори, де біля вівтаря зібралися усі дракони.

Один старий дракон провів обряд - і через двадцять хвилин дівчина зі синім волоссям стала королевою драконів.

З натовпу вийшла одна стара самка драконів, яка одразу подарувала Дарії щось… маленькі прозорі крила, які самі наблизилися до спини дівчини та вросли в її тіло.

Через мить сама Дарія перетворилася на самку дракона.

Й полетіла вниз зі склону гори, вперше пробуючи свої крила та інтуїтивно довіряючи їм.

Через п’ять хвилин королева драконів повернулася до свого народу та озвучила своє прохання: “Більше не вбивати та не кривдити людей”

Ось так.