Синє волосся

Пролог

Пролог

 

- Слухайте мене, люди! Те, що відбулося сьогодні, після чергового вторгнення цих крилатих опудал, припиниться навіки вічні після того, як народиться дівчинка зі синім волоссям. Вона зможе примирити драконів та людей, - і ми заживемо у мирі та спокої. - кричав на площі один старий.

- Степане! Це тобі наснилося чи що? Хочеш нагодувати нас ще одним пророцтвом? - кричали з натовпу.

- Ні! Не наснилося: до мене сьогодні вночі прийшов янгол та розповів це. - виправдовувався Степан.

- Ага! Янгол! Проспися, пророку! Твої пророцтва вже давно не працюють.

- Ви не правильно їх сприймали, але вони здійснилися. І це саме я попереджав, що з'являться дракони, ще двадцять років тому! Але ви мене не послухалися та не розбили ту гору, з якої вони злітають. - наполягав на своєму пророк.

- Легко казати: розбийте. Ти-то й сам пробував? Ні! А ти спробуй розбити гору. Щоб таке здійснити, тут і всіх чоловік усього острова не вистачить.

- Але дракони прибули з порталу, який утворився на горі. - пояснював Степан.

- Степане, якщо би ми знесли гору, портал би все одно відкрився. Тільки дракони би вторглися на наші землі з неба, а не з гори. - пояснила молода жінка з натовпу. - Ми приречені.

Але як там не було, у часи драконів, коли вони порушували спокій та наганяли жах на одне поселення на далекому острові далеко від всієї цивілізації, було озвучене це пророцтво: народиться дівчинка зі синім волоссям й примирить драконів та людей, усі заживуть в гармонії та спокої. Дівчинка народилась зі синім волоссям. Назвали її Дарія. Вона виросла. Але пророцтво так і не здійснилося: невже це не та сама дівчинка, яка зможе врятувати людей від драконів чи лише час не настав? Але як Дарія може бути тією самою, яка врятує усіх та домовиться з драконами, якщо вона нічим не відрізняється від інших дівчат її віку? Коли прокинуться її здібності? Чи їх немає взагалі? Чи випадкова зустріч з драконом в обличчі парубка почне здійснювати пророцтво? Якби там не було, Дарія живе звичайним життям, отримуючи стусани від нього самого.

Час іде.

І дівчинка вже перестає бути дитиною, на яку покладали величезні надії.

Бо цій дівчинці на ім'я Дарія вже виповнюється вісімнадцять років, вона починає жити дорослим життям.

А мешканці її селища забувають про пророцтво, озвучене Степаном, гадаючи, чи то Степан вкотре помиляється, чи то не та сама дівчинка, яка може врятувати увесь світ.

Сама Дарія намагається жити подалі від людей, які ображали її через те неперевірене пророцтво, переховується від людських очей, щоб не нагадувати про болюче для неї пророцтво, через яке від неї чекали величезних зусиль та неіснуючої внутрішньої сили.

Дарія уходить жити в ліс до підніжжя гори, з якої спускаються дракони, щоб взагалі усі забули про її існування.

Усі вже майже забули про синєволосу дівчинку.

Усі, окрім Степана, який досить вірить у своє пророцтво.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше