1. Четвер , сьома ранку.

Мама Патриції з самого ранку готувала на кухні. Глянувши на годинник, вона зрозуміла, що потрібно будити доньку на заняття. Підійшовши до кімнати жінка відчула запах ліків. Не думаючи Наталія підійшла до ліжка Патриції і почала її трясти. Дівчина не подавала жодних ознак життя. 

• - Андрію , швидко йди сюди, істеричним голосом прокричала жінка.
• - Що в вас там сталося?
• - Вона не прокидається ! Викликай швидку !
• Чоловік розгубився , дивлячись на нерухоме тіло доньки на ліжку.
• - Швидка не варіант, машиною буде швидше.
• ...
• -Доброго дня , пане Олександр, як там наша доця? Батьки дівчини з надією в очах надіялися почути щось хороше.
• - Доброго , пані Натіліє , можна з Вами поговорити наодинці?
• - Так, так, звісно. Жінка швидко піднялася з крісла і підійшла до кабінету лікаря .
• - Почнемо з найголовнішого, аналізи вашої доньки в нормі та вона почуває себе добре, але в межах безпеки ми Вам пропонуємо залишити її в лікарні задля того, щоб такого більше не повторилося.
• - Ви про що? Що з нею?
• - Патриція отравилася заспокійливими таблетками. Психолог стверджує , що в неї проблеми з соціумом.
• - Але в неї все добре. - Вона ніколи не жалілася мені ні на що.
• - Значить Ви погано знаєте свою доньку. - Порадьтеся, обдумайте з чоловіком , як визначитеся скажите мені.
• - Тут немає чого думати, звісно так. Якщо їй це допоможе , то нехай.
• - Добре, вона проживатиме в шостій палаті.
• - Добре, до побачення.