Частина 12: День Живої Форми та Сад Першообразів.

Одного ранку дівчина-незнайомка привела його на широку галявину, оточену велетенськими квітами-кристалами. В центрі на траві лежала невелика купа білого, схожого на річковий пісок, пилу.

— Сьогодні ми будемо будувати обсерваторію. Але не з бетону. Ми будемо будувати її з наміру.

— З піску? Без цементу? Це ж розсиплеться від першого вітру.

— Пісок — це лише матерія, яка чекає на наказ. Тобі не треба знати сопромат. Тобі треба знати гармонію.

Люди взялися за руки. Олександр Петрович відчув, як через його долоні пройшов легкий електричний розряд. «Закрий очі. Уяви форму. Не малюй її лініями, відчуй її об'ємом. Відчуй, як вона дихає». Олександр згадав спіраль Фібоначчі — ідеальна математика природи. Пісок у центрі кола почав ворушитися, закрутився маленьким вихором. Олександр відчув, як його власна внутрішня енергія стає частиною цього вихору. Люди почали видавати низький вібруючий звук, і з кожним обертом піщинки почали сплавлятися, перетворюючись на легкий і надміцний матеріал, схожий на гірський кришталь.

Прямо на його очах із повітря виросла витончена споруда без швів, схожа на гігантську перлину. Спіральний дах плавно переходив у стіни, а ті — в саму землю.

— Це і є справжня інженерія, — промовив він. — Створення світу без руйнування природи.

Світло всередині обсерваторії заломлювалося так, що він бачив не небо, а глибокий космос — далекі туманності та зірки.

Незабаром після цього дівчина повела його крізь саму тканину простору — в місце, де не було землі. Навколо плавали гігантські прозорі сфери, всередині яких народжувалися форми і потоки кольорів.

— Це Сад Першообразів. Тут Всесвітній Розум створює «проекти». Тут народилася ідея колеса, ідея крила, ідея кохання. Все, що колись з'явиться в матерії, спочатку розквітає тут як чиста думка.

Олександр побачив темну сферу, що ледь жевріла. «Це ідея «контролю». Вона виникла, коли люди злякалися своєї величі. З цієї маленької думки виросли всі твої заводи і всі машини Феррум-4». Олександр простягнув руку — сфера холодила пальці. Він спрямував у неї увесь свій досвід: політ, дихання водою, пробудження людей. На його очах вона почала змінюватися. Іржавий колір поступився золоту. Ідея «контролю» перетворилася на ідею «співпраці».

— Ти щойно змінив майбутнє цілої цивілізації. Коли ця ідея «проросте» в чиємусь розумі на далекій планеті, вони замість зброї побудують мости.

Авторська примітка: Цю главу можна прослухати в озвучці з візуалізацією. Шукайте відео на YouTube-каналі: RA Анімації (Або введіть у пошук: youtube.com/watch?v=ZB5xBdG5_wk