17. Перший і останній раз

— Він тобі подобається, — Остап не питав, скоріше, стверджував. І його голос вже не був таким веселим, хоча він намагався тримати обличчя.

 — Я не знаю. Може, трохи…

Лія взяла чашку з чаєм і зробила ковток, щоб приховати хвилювання. 

— Ну, певно, це непогано, — сказав Остап за якусь мить, тихо зітхнувши. — Непогано, що тобі подобається щось земне, — він усміхнувся, певно, намагався пожартувати, ну, вийшло не дуже, але він старався.

 — Ти маєш на увазі, що я думаю не лише про музику? — перепитала дівчина. — Ну, Гліб — дуже цікава особистість. Він бізнесмен. Он запросив нас грати на відкритті свого готелю. Але він хлопець Христі. Я можу лише дружити з ним, та й то, мабуть, це неможливо, бо подруга буде ревнувати….

— Я, авжеж, пошкодую про це, але повторюсь: якщо вони нікуди не ходили наодинці — він ще не її хлопець, Ліє, — повторив Остап.

— Ти думаєш, вони не ходитимуть у майбутньому? — Лію розбирав нервовий сміх. — Ти не знаєш Христю…

— Але зараз він не її хлопець, — вперто сказав друг. — Не знаю, чому ти так невпевнена в собі. Мене такі, як Христя, навпаки підбішують. Ти набагато краща за неї, в усьому, — він зазирнув їй в очі. — Добріша, цілеспрямованіша, ніжніша…

 — Я не зможу відбити хлопця у кращої подруги! — Лія похитала головою. — Це виключено!

— Якщо він ще не її хлопець, хіба це взагалі відбивання? Господи, ну чому я допомагаю тобі з ним зійтись… Капець, — він зітхнув.

— Вони хочуть, щоб я зустрічалася з Маркіяном, — Лія спідлоба глянула на Остапа. 

— Досить вже думати, чого хочуть вони. Подумай хоч раз про те, чого хочеш ти.

Лія подумала, що якби вона робила тільки те, що хоче сама, то вона б підійшла до Гліба і сказала: “Ти мені подобаєшся!” Але вона не хотіла псувати стосунки з Христею. Вони ж разом виступають, та й без Христі Лія не уявляла свого життя. 

 — Добре, я подумаю, — сказала вона. Остап був дуже хорошим, щиро турбувався про неї. Але вона вперто думала про Гліба…

Остап дивився на неї з ніжністю і якимось сумом. 

 — Все буде добре, — сказала вона йому. — Дякую, що ти мене вислухав і побув “жилеткою”...

— Ти ж знаєш, для тебе я завжди готовий бути будь-ким, — він погладив її по голові, як маленьку…

***

Коли Остап пішов додому, Лія дістала пакет з ліками і випила кілька таблеток, запивши водою. Тепер можна й спати…

Але вже лежачи в ліжку, крутилася, сон не йшов. Вона взяла телефон і зайшла в Інстаграм Гліба. Побачила нові фото, такого типу, яких раніше тут не було. Раніше Гліб взагалі дуже рідко виставляв фотографії, і на більшості з них він просто дивився в камеру і був у костюмі. А тут було одразу декілька фото в спортзалі, без футболки чи майки. Гліб був підкачаним, воно було зрозуміло і в костюмі, але зараз Лія не могла відвести від нього погляд. Вона уявила, як він обіймає її, які в нього сильні руки… Відразу все тіло ніби обдало жаром. Лія швидко відклала телефон.

“Я не можу цього робити, — думала вона. — Він не може бути моїм. Навіть якби не Христя… Навіщо йому така як я?”

Сльози навернулися на очі при цій думці, але Лія завжди була реалісткою. Це перший раз, коли вона дозволила собі витати в хмарах. Перший і останній…