16. Схвильовано

Лія поводилася як завжди, не показуючи, що слова подруги її зачепили за живе. Справді, вона й сама розуміла, що те, що вона думає про Гліба — неправильно. Адже він уже зайнятий. Їй не хотілося засмучувати подругу, і вона вирішила, що кожного разу, коли Гліб буде приходити в її думки, вона буде думати про щось інше. 

Решта вечора пройшла якось дивно. Здавалося, всім було незручно, а чому — вони і самі не дуже розуміли. Христя сказала, що в неї болить голова і вона хоче додому, тож  всі сіли в машину. Лію відвезли додому першою, і їй здалося, що коли вона виходила з авто, Гліб ніби з сумом поглянув на неї. Чи це вона сама таке придумала? Нагадала собі, що про Гліба думати не можна. Але він, як назло, не хотів зникати з її думок. 

Навіть коли прийшла додому і увімкнула телевізор, щоб відволіктися — на екрані сварилися герої якогось шоу, а вона згадувала про те, як Христя їй дорікала. Перемкнула на романтичний фільм — і  перед очима ясно став їхній танець з Глібом. 

“Та що ж таке!” — розгнівалася на себе. І цієї миті в двері подзвонили. Вона пішла відчиняти, здогадуючись, хто міг заявитися в такий час.  Звісно, це був Остап. 

— Як справи? — бадьоро запитав він.  — Голодна? У мене є піца, — і показав на коробку в руці. 

— Давай, — Лія усміхнулась. Остап так добре її знав, вона не сумнівалася, що замовив піцу спеціально для неї і таку, як вона любить.  — Справи нормально. Заходь на кухню, я поставлю чайник. 

Він пройшов за нею і вони сіли за стіл, коли Лія вже все підготувала для чаювання з піцою. 

— Ти виглядаєш ніби майже як зазвичай, але я відчуваю, що ти стурбована чимось, — врешті-решт сказав Остап, зазирнувши їй в очі. — Що сталось?

— Та нічого особливого, — вона на якусь мить замислилася, чи розповідати йому все, але дуже хотілося з кимось поділитися, і вона мовчала, розмірковуючи, як краще почати розповідь. 

— Я ж все ще твій найкращий друг? Чи тепер моє місце зайняв хтось інший? — він кумедно насупився. 

 — Ти найкращий, — кивнула Лія. — Знаєш, я посварилася з Христею. Вона напала на мене, бо її хлопець запросив мене на танець. Мабуть, мені не треба було погоджуватися, коли він запросив? Як ти гадаєш?

— Її хлопець? Що я вже пропустив? Ти не казала, що в неї є постійний хлопець, — відповів Остап. — Вони прямо зустрічаються? Розкажи детальніше, бо я не можу відповісти тобі на питання, поки цього не знаю.

 — Ну ми недавно познайомилися, — Лія ледь усміхнулась. —Гліб — друг її брата, Маркіяна, і от вони удвох прийшли на наш концерт. А потім ми ходили разом на відкриття готелю. І оце там усе відбулося, цей танець…

— Вони після чи до того ходили на побачення вдвох? — одразу уточнив Остап. — Христя і цей Гліб?

— Наче не ходили, — замислилася Лія. — Принаймні, вона нічого мені не розповідала. Але якщо їх двоє і нас двоє, то зрозуміло, що я маю танцювати з Маркіяном, а не з Глібом…

— Але хіба вони зустрічаються? Якщо вони не ходять окремо? — продовжив роздуми Остап. — Не знаю. А що той Гліб? Чому ти з ним танцювала? З ввічливості?

— Ну так, мені незручно було відмовитися, і взагалі, він хороший, — Лія зрозуміла, що червоніє. Вона не вміла обманювати, по її обличчю відразу було все видно.