6. Без почуттів

Лія зраділа, побачивши Остапа. Вона в’їхала до цього будинку разом з батьками, ще коли була школяркою, і Остап теж. Правда, потім батьки купили будинок у селі і переїхали туди, тож квартира залишилася в повному її розпорядженні. І звісно, вона була рада посидіти і побазікати з другом дитинства, з яким часто ділилася своїми таємницями, а він, у свою чергу, часом питав поради.

— Заходь, звичайно, — сказала вона. — Розкажеш, що там у тебе з тим твоїм коханням усього життя. Лоліта, здається?

— Ага, — Остап кивнув. — Лоліта. Вона така тендітна, і шкіра в неї біла-біла, майже як у тебе. І волосся вогняне. Хм, — сказав він замислено. — Тільки зараз це підмітив.

— Значить, тобі подобаються руденькі дівчата? — Лія поставила чайник. — Познайомиш нас колись?

— Значить, подобаються, — він кивнув. — Якщо зайде далеко, обовʼязково познайомлю. А у тебе які новини? Як виступили? 

— Ми з Христею зайняли третє місце, — Лія зітхнула. Вона сиділа за столом, підперши підборіддя руками. — Суперники виявилися сильними. Тепер треба добряче постаратися, щоб пройти в фінал…

— Але третє місце це теж круто, ти молодець, Ліє, — він торкнувся долонею її плеча і мʼяко усміхнувся. 

Інколи Лії здавалось, що Остап таємно закоханий у неї. Але вона досі бачила в ньому  хлопчину, з яким лазила по деревах і будувала халабуди. Їй здавалося, що вони досі діти, але зараз вона все ж поглянула на нього дещо іншими очима. 

— Так сказали і мої друзі, які вболівали за мене, — відповіла вона й чомусь згадала Гліба. 

— Друзі? В множині? — здивувався він. — Хіба до вас не ходить лише брат твоєї напарниці по дуету і я? Я думав, всі інші твої "друзі" тобі конкуренти…

— Так, приходив Маркіян із якимось своїм товаришем, — промовила Лія, не знаючи чому їй не хотілося говорити з Остапом про Гліба. — Ну, він ніби хоче, щоб вони з Христею придивилися одне до одного чи щось таке…

— А сам Маркіян, певно, запав на тебе? — припустив Остап, уважно дивлячись на Лію. Щось таке було в його голосі, що Лія не могла чітко розібрати. Ревнощі? Навряд, все ж, вони тільки друзі.

 — Ну, Христя нас весь час сватає, — вона усміхнулась. — Але ми просто друзі. Принаймні поки що. В мене зараз немає часу на стосунки. 

“І я не хочу дуже прив’язуватися до когось, — продовжила подумки. — Бо життя дуже непередбачуване…”

— У тебе знову цей сумний вираз, — Остап раптом торкнувся кінчиками пальців її щоки. — Ти ж памʼятаєш, що мені можна розповісти будь що? Я завжди буду на твоєму боці, Ліє.

“Цього я не хочу нікому розповідати, Остапе. Я не бажаю, щоб мене жаліли…”

— Я знаю, — натомість відповіла я. — Знаю, що на тебе завжди можна покластися. У мене все добре, просто трохи втомилась…

Телефон Лії видав тихий дзенькіт, сповіщаючи про нове повідомлення, але вона не хотіла дивитися, що там. Останнім часом новини були більше неприємні…

Остап зацікавлено глянув на мобільний, але не став задавати ніяких питань. Потім у двері постукала доставка. Ну, це Лія вже дізналась від Остапа, який по-хазяйницьки побіг відкривати і розплачуватись.

Остап замовив суші. Лії не дуже хотілося їсти, але вона пересилила себе, щоб Остап не образився (ну, він би й не образився, але почав би розпитувати, чи все з нею гаразд, а вона того не хотіла). Тому з’їла трохи суші. Вони ще поговорили про все на світі, але Остап побачив, що вона втомлена, і сказав, що піде, а завтра вони ще поговорять. Лія була дуже вдячна йому за тактовність, бо у неї справді майже не залишилося сил, навалилася втома, як завжди було в кінці дня. 

Вже лягаючи до ліжка, вона згадала про повідомлення від Христі і все ж відкрила його. Подруга образиться, якщо вона не прочитає, скаже, що Лія ігнорить її… 

Вона прочитала повідомлення:

"Ліє, він такий гарячий! Знайшла його інсту… Боже, такий bossy і hot spicy! Поглянь! А цей погляд! Здається, я закохалась!" — написала Христя і приклала посилання на інстаграм. 

“Схоже, ти не витримаєш два тижні”, — відповіла Лія і поставила смайлик. 

"Ні, я маю витримати! Брат казав, що він з тих, хто затягує жінку в ліжко на першому побаченні і не кличе на друге… Я маю бути холодною, щоб зацікавити його!" — написала Христя. Лія відчувала її емоції навіть через повідомлення, схоже, подруга дійсно запала на друга свого брата. 

Чомусь їй стало сумно.  Перед яскравою, непосидючою Христею він точно не встоїть. Себе вона вважала не такою красивою, як подруга, і більш нелюдимою, сором’язливою. Тож, може, так і краще… Не буде вона заходити в його Інсту, це не має сенсу…

Проте завершивши листування з подругою і збираючись уже спати, Лія все ж не витримала і натиснула на те посилання…