Епілог
Навпроти його ліжка з'явився силует у порожнечі.
Це була Злата.
Вона стала більш чіткою, а потім зовсім реальною.
- Я можу це носити? - запитала вона, показуючи свій палець, на якому була та сама каблучка.
- Та. Я хотів тобі її подарувати. - відповів Дамір та повів дівчину до гостей.
Вони спустилися.
- Прошу уваги. Я трохи вас розіграв. Ось моя справжня наречена. Це - Злата. Вона - хазяйка цього будинку. Саме у неї я його придбав. Але ми тепер будемо жити разом у ньому.
Злата повела Даміра до спальні, показала хованку у стіні за картиною, відкрила її та показала свої документи.
- Мене вважали зниклою безвісті. Але я повернулася завдяки тобі.