1

1

Дамір сидів за своїм столом та розглядав роздруківку, на якій був баланс нарахування зарплатні й різних премій та списання на різні рахунків грошей.

"Я захистив два диплома, щоб отримувати ці копійки" - подумав Дамір та подивився на дівчину, яка сиділа напроти, - це була Катерина - улюблениця усієї чоловічої статті у відділі через свій вік та вроду.

Молода дівчина років тридцяти з довгим розплетеним хвилястим русявим волоссям з пухкими губами, гарним макіяжем, але... з дуже неприємною мімікою, яку чоловіки чомусь не помічали.

Перед тим, як відкрити свого рота, щоб щось сказати, Катерина робила таку гримасу, приймала настільки іронічну міміку, ніби усе була готова критикувати, що вона й робила при кожній розмові, ніби ця дівчина була розумнішою за інших. Їй не вистачало лише корони на голові, щоб підкреслити свій статус, який вона відчувала.

Як там не було, Катерина подобалася майже усім. Дамір не був виключенням та зустрічався з нею, але намагався почати більш глибокі стосунки з такою гордою красунею.

Ніби Катерина відповідала взаємністю, тільки якось холодно, але найсмачніше у відносинах поки що тільки планувалося.

Дамір увійшов у свій телефон, набравши пін-код, потім відкрив банківський застосунок та подивився на скарбничку, на якій збирав гроші для купівлі будоночка у передмісті.

Молодий чоловік глибоко вдихнув, вимкнув телефон та повернувся до моделювання двигунів.

Через кілька днів на рахунки працівників зарахувалася заробітна плата.

Дамір, як і раніше, половину свого прибутку перевів на свою скарбничку.

А вдома, переглядаючи оголошення в Інтернеті, чоловік потрапив на будиночок своєї мрії, який продавався з великою знижкою. Настільки доволі була низька вартість будиночка разом з ділянкою землі, на якій був розміщеним, що навіть просто зараз він міг купити свою мрію.

Прочитавши відгуки як про будиночок та й про саму компанію, що продавала нерухомість, Дамір зробив купівлю маєточка у передмісті перед мальовничим озером.

Все. Справу зроблено.

Перша особа, яка навідається до нього у гості в цьому будиночку, буде Катерина, яку він зачарую таким придбанням.

"На вихідні її запрошу до себе у ці апартаменти". - запланував Дамір.

Залишилися нюанси з купівлею та привести дівчину до себе до дому.

Скоріше вмовити її на таке серйозне побаченням наодинці.

Одразу справа зі запрошенням Катерини до себе не вийшла, але все ж таки через два тижні Катерина була першою гостею, хто відвідав новий будиночок Даміра.

- Як тобі? Подобається? - подікавився господар. - Прошу. Я приготував смачну вечерю для нас.

- Дякую. - Катерина із задоволенням увійшла до кімнати, де стіл було вже накрито. - Дуже гарний будиночок.

- Ми з тобою зустрічаємося майже два місяць. Думаю, можна перейти до наступного етапу відношень. - запропонував Дамір.

- Можливо. - відповіла Катерина та як завжди скривила свою іронію на обличчі.

Повечерявши, Дамір повів свою дівчину на другий поверх у спальню.

Супротиву з боку Катерини не було. Отже, все йшло за планом.

Коли ж ці двоє вже лежали на ліжку та гаряче цілували один одного, біля самого ліжка з'явилася одна дивна бліда дівчина.

- Ти хто така? - вирвалося з вуст Катерини. - Ти що? Даміре? Як ти можеш? Запросив мене, а у тебе вдома вже інша?

Катерина грізно подивилася на Даміра, забувши про свою вічну іронію, вскочила на ноги та вибігла з кімнати.

- Як ти сюди потрапила? - запитав Дамір, але незнайомка не відповідала. - Йди звідси з мого будинку!

Дамір почув, як заревів мотор авто, на якому приїхала Катерина, та спробував схопити за руку дивну молоду бліду дівчину, але нічого не вийшло. Його рука пройшла насрізь її руки.

- Через вино щось мерещиться. Треба меньше пити. - прокоментував Дамір та вдивився уважніше у незвану гостю.

А вона побігла.

Він за нею.

Але не встигав.

А потім дівчина зникла. Ніби розчинилася у просторі.

- Отакої. - єдине, що промовив Дамір.

Він дістав телефон та вибрав серед контактів Катерину, хотів був набрати, а потім перейшов у месенджер та написав: "Вибач. Я не знаю, як ця дівчина потрапила у мій дім".

- Не буду я їй дзвонити вибачатися, щоб не відволікати від керма. - проговорив шепітом Дамір. - Що ж тепер робити? Треба було настояти на своєму та забрати Катерину біля її будинку, щоб вона так легко не втекла від мене. Треба її наздогнати чи зустріти біля її будинку.

Дамір швидко перевзувся у димесезонні кросівки з мембраною, яка пропускала повітря, але не давала можливості потрапити воді в середину (бо молекула води більша за молекулу повітря), тому ноги залишалися сухими при будь-якій погоді, накинув піджак й осінню куртку та вискочив з будівлі, попрямував до гаражу та сів у своє авто.

Миттю - і він уже їхав трасою у напрямку міста.

Хлопець зупинився напроти кіоска з квітами, вибрав сім білих троянд, які оформили у прозору плівку та зав'язали білою стрічкою.

Розплатився.

Тепер знов за кермо.

Ще близько двадцяти хвилин - і молодий чоловік обирав місце для паркування у самому центрі міста.

Припаркувався. Вийшов з авто, тримаючи у руці розкішний білий букет.

- Катерино, ти вдома? - запитав Дамір, коли нарешті додзвонився.

- Так. - сухо відповів жіночий голос.

- Твої вікна виходять на проспект чи у двір?

- На проспект.

- Ти можеш виглянути у вікно. Це дуже важливо. - Дамір чекав.

Через кілька хвилин силует Катерини показався в одному з вікон довгого будинка, який розташувася паралельно проспекту.

- Красуню, вибач. Я миритися. Ти згодна?

- Добре. Другий під'їзд 54 квартира. Натисни 54 на домофоні.

Дамір миттю побіг до другого під'їзду.

Через дві хвилини він стояв вже у дверях квартири Катерини з великим букетом білих троянд.