Розділ 52

Ніч огорнула маєток Бледхартів тишею. Після зникнення Каеля гості швидко розійшлися по домівках. Навіть Елізабет, яка наполягала на поверненні в Академію, піддалася на вмовляння Габріеля й залишилася переночувати. Дорослі вже, мабуть, спали… або лежали у своїх ліжках, обмірковуючи те, що сталося.

Алекс сидів у себе за столом, відкинувшись на м’яке крісло. Очі були заплющені, руки вільно звисали з підлокітників.

— Тепер я готовий тебе вислухати, — подумки промовив він.

Спокійний голос Сирени відразу зазвучав в його думках:

—Слухаюсь. Почну з основного. Каель Морвен — вампір вісімдесят четвертого рівня. Його єдина стихія — блискавка. Дружини чи дітей немає. В дитинстві був непомітним юнаком, проте завдяки таланту, знанням і харизмі досяг значних висот. Він — гільдмайстер найбільшої гільдії Морвена — "Блакитні Ворони". Окрім цього, він заснував і очолює Інститут "Блакитний Ворон". Там навчають магії зцілення на найвищому рівні та проводять медичні дослідження. Навчання повністю безкоштовне, а найкращі студенти отримують стипендії. Фінансується інститут за рахунок гільдії. Завдяки досягненням у медицині та його популярності як гільдмайстера, Каель здобув визнання самого короля Морвена — Моракана Ервайна. Кілька разів навіть був почесним гостем на його вечірках. На цьому доповідь закінчено.

Алекс відкрив очі й повільно видихнув.

— Дякую, Сирено, — прошепотів він. — Тепер зрозуміло, чому він поводився так самовпевнено. Близькість до Моракана фактично дає йому імунітет. Навіть аристократи не зможуть йому нічого зробити. Він просто пожаліється королю, або відправить людей з своєї гільдії розібратися. Яка ж морока. Виходить, що так легко, як Монтамерів, його не прибрати — зникнення помітять одразу.

Він на мить замовк, іронічно скрививши губи:

— Я нічого не розумію… Як хтось такий, як він, зумів стати гільдмайстером і заслужити прихильність короля?

— Можливо, він вправний актор. Публічно грає роль добряка, а справжнього себе не показує. Або він працює на Блазня. Якщо згадати історію тих же Монтамерів, то Блазень уміє прибирати сліди за своїми людьми.

Алекс кивнув сам собі.

— Обидва варіанти мають право на існування. — Він ледь посміхнувся. — Може, зв’язатися з Блазнем і запитати напряму? Цілком можливо, що він знає більше, ніж зможеш знайти навіть ти.

Хлопець замислився. Сидів так кілька секунд, перш ніж сам собі заперечно хитнув головою.

— Ні. Це було б занадто легко. Спершу спробую вирішити все сам.

Сирена обережно запитала:

— Володарю, Ви справді вирішили самі зайнятися Каелем? Чи не краще було б залишити це на Астаріона та Артура, а самому зосередитися на тренуваннях?

Алекс повільно усміхнувся куточком губ.

— Він погрожував моїй сім’ї. І сумніваюсь що це були пусті слова. Я не можу просто так залишити це.

— Чи є у Вас уже якісь ідеї, як позбутися його? — м’яко поцікавилась Сирена.

Алекс задумливо нахилив голову.

— Ідеї... — він на кілька секунд замовк, після чого продовжив: — Скажи, Сирено, чи не здався тобі Каель схожим на хлопця, з яким я познайомився під час битви під Аералісом?

— Ви маєте на увазі Дерека? — уточнила вона.

— Точно, Дерек. Якось ім’я вилетіло з голови.

— Мені також здалося, що вони схожі, — повільно промовила Сирена. — І довге, чорне, неохайне волосся, і бліда шкіра, і темні кола під очима... Навіть жестикуляція трохи подібна. Правда, характери — повна протилежність.

Алекс похитав головою.

— І навіть не це головне. Ти ж пам’ятаєш, як після трьох літрів елю Дерек скаржився, що у нього ніколи не було нормальної сім’ї? Матір він не бачив, і взагалі навіть уявити не міг хто б це міг бути. Батька завжди ненавидів. Казав, що на людях і вдома той був двома різними людьми.

— Невже Ви думаєте, що Дерек — син Каеля? — тихо озвалася Сирена.

— Це лише припущення, але схожості між ними є. Якби Дерек хоч раз назвав батька на ім’я, я б міг сказати точно. Та він зрікся навіть його прізвища. Тож наскільки моя теорія правдива, залишається тільки гадати. Але якщо я правий, то це повністю розв’язує мені руки.

— Можливо, Ви маєте рацію. Дерек згадував, що з дитинства нишком навчався всьому, чим займався батьком, і роками збирав на нього компромат. Він хотів показати світові його справжнє обличчя і потім замінити його. І, можливо, йому б це вдалося, якби війна не почалась раніше, змусивши Дерека стати польовим медиком.

Алекс кивнув.

— Саме так. Якщо він і справді син Каеля, то в нього вже повинні бути докази. Здається, він збирав їх з семи років. Різниця у нас всього лише три роки, тобто виходить що у нього було тринадцять років на збирання матеріалів — цього більш ніж достатньо. Йому потрібен лише поштовх, для красивою реалізації помсти, і я готовий його дати. А бонусом я отримаю в союзники талановитого цілителя рівня Елірії.

— А також гільдмайстера, який дасть Вам доступ до S-рангових підземель, — додала Сирена.

Алекс на мить завмер, а потім задоволено плеснув у долоні.

— Точно. Про це я й не подумав. Дідько, тепер я просто зобов’язаний подарувати Дереку можливість помсти.

Сирена заговорила з піднесенням у голосі.

— Якщо, звісно, Ви маєте рацію, і Дерек справді його син.

— Невже ти ще сумніваєшся? — з легкою іронією спитав Алекс.

— У будь-якому випадку, додаткова обережність не завадить, — відповіла Сирена. — Я повністю підтримую Ваш план, але буде... проблемно, якщо ви вб’єте Каеля, а Дерек не виявиться його сином.

Алекс тихо розсміявся.

— Так, це буде проблемою. Але тоді я скористаюся допомогою Блазня. Зі своїми зв’язками він точно знайде вихід.

— Отже, у цій ситуації Ви все ж готові прийняти його допомогу? — з ледь помітною насмішкою поцікавилася Сирена.

Алекс відмахнувся.

— Ні, щось нас понесло не в той бік. У будь-якому разі, Каель погрожував моїй родині і сім’ям моїх друзів. А це вже більше ніж достатньо, щоб прикінчити його. І я не відступлю.