Розділ 41

— Навіщо ми тут? — запитав Алекс, озираючись.

— У нас є хвилин двадцять-тридцять. Прекрасна можливість для невеликої дуелі.
Оцінімо сили одне одного. — У голосі Блазня не було ні бравади, ні зухвалості. Лише цікавість. У його руці засвітилося магічне коло, з якого сформувався довгий елегантний меч. — Тож покажи мені все, на що здатен.

— Давно чекав цієї можливості, — усміхнувся Алекс. У його руці згусток крові зібрався в темний меч.

Обидва встали у бойові пози, і наступної миті вибухнула блискавична атака. Мечі з гуркотом зіштовхнулися, і їхні обличчя на секунду зупинилися одне навпроти одного — кожне з посмішкою, сповненою нетерплячої радості. І тоді почалася справжня битва.

Алекс першим перейшов у наступ, меч із крові розрізав повітря серією швидких ударів. Блазень ухилявся й парирував легко, граційно, ніби танцював під ритм невидимого оркестру. Його меч зі світла світився кожного разу, як зіштовхувався з кров’яним лезом Алекса.

Потім Алекс відскочив, відкинув вбік руку — і з неї полетів хлист із темряви, який розрізав землю. Блазень схрестив руки, викликаючи перед собою бар’єр із світла, що розсипав темряву і поглинув удар.

— Добре, — посміхнувся Блазень. — Але я хочу побачити більше.

Він рвонув вперед, залишаючи за собою світловий слід. Його атаки були настільки швидкі, що здавалося, наче він зникає і з’являється поруч із Алексом знову і знову. Алекс, ледве встигаючи реагувати, блокував і відповідав, але з кожною секундою тиск зростав.

Раптово Блазень підняв меч у небо, і той вибухнув сотнями світлових голок, які посипалися на галявину. Алекс створив над собою купол із темряви — частина променів відбилась, частина розсікла землю навколо. Хлопець змахнув рукою — й величезна хвиля темряви знищили всі світлові голки навколо нього, немов цунамі.

— Ого! — лише й встиг сказати Блазень, захищаючись від хвилі світловим бар’єром.

Та коли пил осів, Блазень уже тримав в руках подвійний клинок зі світла. Його очі палали азартом.

Повітря здригнулося, коли Алекс піднявся в небо на магічній платформі з темряви, яка ніби виросла просто з нічого. Вона пульсувала під його ногами, створена з концентрованої магії, що оберталася по краях темними спіралями. Алекс витягнув руку вперед — і почалося.

Із долоні вирвалося п’ять великих снарядів, кожен із яких був темним, як беззоряне небо. Вони з гудінням рвонули до Блазня, який вже висів трохи нижче, тримаючись у повітрі за допомогою світлових крил, що били світлом із спини.

Блазень граційно ухилився від першого, другого, третього. Один пролетів зовсім близько, залишивши обпалений слід на рукаві. Два інші снаряди, переслідуючи його, почали закручуватись, слідкуючи за його рухами — Алекс вклав у них самонаведення.

— Непогано, — кинув Блазень у повітрі, розвернувшись і простягнувши руки. В його долонях засвітилися два світлові кола, які з гучним тріском випустили промені — ті влучили в темні снаряди, розірвавши їх у повітрі вибухами, схожими на чорні квіти.

Алекс ледве встиг перехопити меч обома руками, коли Блазень опинився перед ним. Їхні мечі зіштовхнулися з такою силою, що повітря довкола затріщало. Блазень виконав швидкий розворот у повітрі й наніс горизонтальний удар зліва — Алекс заблокував його, спробувавши контратакувати колючим ударом знизу, однак Блазень легко перекинувся через нього, зависаючи над платформою.

— Вже краще, — прокоментував він, і в наступну мить його меч описав дугу зверху вниз.

Алекс заблокував удар, але від сили поштовху послизнувся на платформі.

— А тепер подивимось, як ти тримаєшся без опори, — з посмішкою кинув Блазень і різко відступив назад, піднявши в повітрі меч і стиснувши його обома руками. З його леза вирвався світловий снаряд, яке з гуркотом вдарив по самій платформі.

Алекс одразу виставив перед нею бар’єр з темряви, який на секунду стримав удар, але світло Блазня проникало крізь нього. Платформа почала тріщати, затремтіла — і розсипалася.

Алекс полетів вниз. Він перекрутився в повітрі, встигши погасити падіння магією, і м’яко приземлився на коліна. Пил здійнявся навколо нього. Над головою знову промайнула тінь — Блазень вже знову летів у атаку.

Тут же з-під землі рвонув чорний шип, мов спис — і ще один, і ще. Вони проривалися з землі, намагаючись проштрикнути Блазня, проте той лише злегка зміщував траєкторію, прослизав між ними, мов тінь у світлі.

— Непогано! — вигукнув він, ухиляючись.

Алекс виставив руку вперед і випустив хвилю темної магії — вона котилася по землі, здіймаючи її, мов прилив. Блазень опустився на землю і зустрів хвилю ударом зі світла — обидві сили зіштовхнулися в центрі, викликавши вибух, який обпалив траву й підняв клуби пилу.

Алекс рвонувся крізь хмару і наніс удар мечем — Блазень заблокував, і знову почався обмін ударами. Один, другий, третій — кожен із них залишав тріщини в землі. Потім Алекс різко відступив назад і випустив два темні снаряди впритул. Блазень виставив руку — і снаряди просто зникли, немов поглинуті невидимим бар’єром.

— А тепер моя черга, — сказав він і змахнув рукою. Із його клинка вибухнула світлова дуга, яка пронеслась над землею, змусивши Алекса кинутись у сторону.

Коли Алекс приготувався до нової атаки — Блазень вже стояв прямо перед ним. Меч світла зупинився в кількох сантиметрах від шиї.

— Це було весело, — сказав він з усмішкою, опускаючи клинок. — Але я поки що сильніший.

Алекс, важко дихаючи, опустив меч із крові й легенько кивнув.

— Тільки поки що.

Блазень засміявся.

— Чекатиму реваншу.

Алекс, важко дихаючи, але з впевненістю в очах, провів тильною стороною руки по щоках, змахуючи піт, і посміхнувся:

— Я готовий хоч зараз. Ще раунд?

Блазень розсміявся, легко змахнувши світловий меч убік, де він розсипався сяйвом.

— О, твій запал мені подобається. Але на перший раз — досить. Я побачив, що хотів. Тепер зможу розробити для тебе план тренувань, який вичавить із тебе все, що можна… і ще трохи зверху.