Том 1 Розділ 21

Адам рвонув першим. Блискавка вибухнула навколо його ніг, і за мить він уже був перед Алексом. Рух був настільки різким, що повітря в залі здригнулося від короткого електричного розряду. Меч Адама обрушився згори вниз із такою силою, що Алекс не став приймати удар на блок. Він різко змістився вбік, дозволяючи лезу просвистіти буквально за кілька сантиметрів від плеча, і в ту ж мить розвернув корпус, проводячи кров’яним мечем горизонтальний удар у бік противника.

Адам устиг зреагувати. Він провернув меч перед собою, приймаючи удар на лезо, але сила зіткнення змусила його відступити на півкроку. Та замість того, щоб втрачати темп, він використав сам рух для контратаки. Його меч різко пішов знизу вгору, ціллячись у корпус Алекса.

Алекс відкинувся назад і ледь встиг виставити своє лезо. Клинки зіткнулися з гучним металевим дзвоном, а по залу розсипалися іскри та червоні краплі кров’яної магії. Наступної миті Алекс відштовхнув меч Адама вбік і з лівої руки вистрілив тонким кров’яним хлистом.

Хлист свиснув у повітрі, націлюючись просто на ноги. Адам підстрибнув, пропускаючи його під собою, і ще в польоті змінив положення тіла. Блискавка спалахнула вздовж його ніг, а щойно він торкнувся підлоги, одразу рвонув уперед. Його швидкість зросла настільки різко, що на камені залишився короткий слід іскор.

Алекс ледве встиг повернутися. Перший удар прийшов зліва. Він заблокував його. Другий — справа. Алекс відбив і його, але третій удар уже летів просто в груди. Він змістив корпус убік, і меч Адама пройшов поруч із ребрами, ледь не торкнувшись одягу. У відповідь Алекс миттєво скоротив дистанцію й направив вістря свого меча просто в груди противника.

Адам розвернув руків’я в останню мить. Червоне лезо зупинилося за кілька сантиметрів від його тіла, впершись у металевий захист меча.

— Непогано, — видихнув Адам.

— Ти теж не стоїш на місці, — спокійно відповів Алекс.

Адам лише посміхнувся й знову пішов уперед. Цього разу він змінив сам ритм бою. Не було більше довгих серій із передбачуваною послідовністю ударів. Він постійно змінював висоту атаки, працював ногами, різко присідав, відштовхувався від підлоги й змінював напрямок прямо під час руху. Блискавка підсилювала кожен його крок, перетворюючи звичайні переміщення на короткі вибухи швидкості.

Алекс відповідав зовсім інакше. Він не намагався перевершити Адама в швидкості. Замість цього читав його рухи і не дозволяв себе загнати в кут. Його кров’яний меч раз у раз опинявся саме там, де мав бути, зустрічаючи удари Адама ще до того, як ті досягали цілі. Адам різко змінив напрямок і провів удар навскоси. Алекс відбив його, але наступної миті противник уже ковзнув під лезом і вдарив знизу, ціллячись у живіт.

Алекс миттєво сформував перед корпусом тонкий шар кров’яної броні. Меч Адама врізався в нього, розірвавши зовнішній шар магії, але не дістався тіла. Алекс скористався цією миттю. Він перехопив меч обома руками й різко розвернувся, вкладаючи всю силу в широкий удар. Адам ледве встиг відскочити. Лезо пройшло перед ним, а навколо його тіла вибухнула нова хвиля блискавок.

Він приземлився, ковзнув кілька метрів по кам’яній підлозі й одразу ж зупинився. На секунду в залі запанувала тиша. А потім вони знову одночасно рвонули вперед. Клинки зіткнулися в самому центрі зали. Від удару пролунав глухий гуркіт, а повітря навколо них здригнулося від змішання блискавок і кров’яної магії. Адам тиснув усією силою, блискавки бігли по його руках і плечах, тоді як Алекс спокійно утримував позицію, не дозволяючи себе відтіснити.

Кілька секунд вони просто дивилися один одному в очі крізь схрещені леза.

— І це ти називаєш викластися на максимум? — важко дихаючи, запитав Адам. У його погляді, попри втому, горів азарт.

Алекс ледь усміхнувся.

— Не ображайся, але якби я справді виклався на максимум, як ти просив, цей бій закінчився б за два… максимум за три удари. І щось мені підказує, що цього ти б не хотів.

Адам на мить завмер, а потім тихо розсміявся.

— У цьому є сенс. Просто хотів перевірити, наскільки далеко зможу дійти.

Алекс різко відтиснув його меч убік і зробив півкроку назад.

— Тоді зробімо інакше. — Його погляд став серйознішим, а навколо тіла на мить відчутно змінилася атмосфера. — Я трохи підвищу рівень. Приблизно до сили твого батька. Подивимося, скільки ти зможеш протриматися.

Очі Адама спалахнули справжнім захватом. Іскри блискавок пробігли по його плечах, а на обличчі з’явилася широка усмішка.

— Саме цього я й чекав! Тепер бій стане по-справжньому цікавим.

Вони одночасно зробили крок уперед. І наступної миті знову кинулися один на одного. Алекс більше не стримувався. Він різко рвонув уперед, і кров’яний меч у його руці одразу змінив форму. З леза вирвалося кілька тонких кров’яних списів, які з різних боків полетіли просто в Адама. Той миттєво зник у спалаху блискавки, і снаряди врізалися в кам’яну підлогу. Але щойно Адам з’явився збоку, Алекс уже чекав на нього — з його лівої руки вихопився кров’яний хлист, змушуючи Адама різко відскочити.

— Оце вже цікавіше! — вигукнув Адам.

Навколо нього вибухнула блискавка. Він виставив меч уперед, і з його леза вирвався цілий ряд електричних розрядів. Вони один за одним рвонули до Алекса, розсікаючи повітря. Алекс створив перед собою кілька кров’яних щитів, але перший розряд пробив один із них, другий розколов наступний, а третій змусив Алекса різко зміститися вбік.

Не зупиняючись, він провів рукою в повітрі. Поряд із ним сформувалися пів десятка кров’яних лез, які одночасно рвонули вперед. Адам блискавично присів, пропускаючи перше, відбив друге мечем, третє розсікло його сорочку біля плеча, а від решти він ухилився, перетворившись на розмиту пляму світла. Наступної миті Адам уже був біля стіни. Він торкнувся її ногою й відштовхнувся.

Блискавка спалахнула настільки яскраво, що на мить освітила всю залу. Адам пролетів крізь неї миттєво й випустив у бік Алекса потужний електричний розряд. Алекс різко виставив ліву руку вперед. Кров виступила з долоні й за мить розтягнулася перед ним у кілька щільних кров’яних пластин. Блискавка врізалася в них одна за одною, розколюючи конструкцію та розсипаючи навколо червоні краплі. Алекс скористався цією миттю, зібравши кров, що ще залишалася в повітрі, назад у тонкі леза, які одразу ж полетіли в бік Адама.