Макар

Прокидаюсь знов не виспаним , але сил мені не бракує . Історія з Вірою трохи прояснюється і я вже чекаю з нетерпінням коли вона повернеться до дому . Добре , що зараз ми вже спілкуємось і бачимось кожен день і найстрашніше вже позаду , а отже тепер головне зробити все аби , що відбувалось не повторилось. Спускаюсь на кухню і досі не можу звикнути до вигляду Ніки , бачити свою сестру трохи побитою в прямому розуміння цього слова не найприємніша картина , особливо коли розумієш , що ти міг бути поряд і захистити її , але ж ні вона мені перестала довіряти як і раніше здається . Вирішую поговорити з нею поки батьки на пробіжці.

- Ніка чому ти мені не сказала правди куди ви зібрались ?

- А що б це змінило?- вона дивиться на мене так наче і справді нічого б це не змінило 

- Можливо хоча б те , що ти не була б вся у синцях ?- кажу я трохи жорсткіше ніж хотів

- Я була не сама ясно ?! І я вже доросла , щоб бігти кожного разу до тебе по допомогу .- ніка трохи переходить на крик

- Я бачу навіть достатньо доросла , щоб зустрічатись з хлопцем і нічого мені про це не сказати ! Ти хоч розумієш як це небезпечно було ? Не треба було лізти в бійку , могли б просто покликати на допомогу .

- А ти б стояв осторонь якби Віра з кимось билась ? Чи можливо ти б тікав в пошуках допомоги ?

- Ніка я інша справа .

- Бо ти чоловік ? Бо дівчинка не може битись ? Що за дурні стереотипи , та годі вже я сама можу вирішувати як діяти . І запам'ятай якщо в той момент я вчинила так , отже не могла вчинити інакше.

- Припустимо . Але чому я про ваші стосунки з сергієм я дізнався випадково ? Чому ти нічого мені не розповідала ? Про це взагалі хтось знав ?

- Віра знала , але ... Я хотіла тобі розповісти , але боялась твоєї реакції , ти і досі ніби вважаєш мене маленькою , а я вже виросла розумієш і можу сама приймати рішення і розбиратись з проблемами .

- Ти мала мені розповісти , я б і слова не сказав , розумію , що ти вже доросла і тобі подобаються хлопці. Мені просто не зрозуміло чому ? Ми ніколи нічого не приховували один від одного ...

- Ти правий , можливо я себе накрутила трохи , та і ти змінився останнім часом . Ми знайшли собі пари і тепер рідше проводимо час разом це мало колись статись . Ти мій брат і я обіцяю далі все тобі розповідати .- вона підійшла і обняла мене , ну от як тут злитись.

- Давай тоді хоч познайом нас краще з Сергієм. Коли Віру випишуть , можливо влаштуємо подвійне побачення ? 

- Мені ця ідея подобається і ще раз вибач , що не сказала , думала зрозумію чи ми будемо разом , а тоді вже розповім і якось одне за другим.

- Добре вже досить , закрити тему . Тебе підвезти в школу ?

- Ні мене тато відвезе я трохи раніше сьогодні маю там бути .

- Сподіваюсь ти не будеш намагатись зламати чиюсь шафку ?

- Ні просто хочу побути з Сергієм.- я закотив очі , а вона посміялась.

Після розмови з Нікою мені стало трохи легше . Ми завжди чудовоо ладнали , але вона права ми виросли і кожен собі знайшов пару , а отже треба трохи підлаштовуватись під це і давати більше свободи один одному . Ми вже не маленькі діти котрі завжди граються разом , я скоро закінчу школу і поїду , а Ніка вже зустрічається з хлопцем , здуріти просто як швидко все змінюється . 

Думав , що на сьогодні сімейних розмов не буде , але мама постукала в кімнату якраз коли я вже збирався виходити , по її обличчю було зрозуміло розмова у нас буде серйозна.

Мама сіла на ліжко , вона було щойно після душу в піжамі та в халаті з мокрим волоссям . Таку домашню рідко її бачив , зазвичай моя мама завжди зібрана і з ідеальною укладкою . Вони з татом рано прокидаються і йдуть на пробіжку , правильно харчуються і тому не виглядають на свій вік . Вони як пара і як люди приклад для мене на який я рівняюсь .  Усмішки на обличчі не було тому я почав трохи хвилюватись , не знав про , що вона хоче поговорити , та мама почала перша.

- Макар , хочу поговорити з тобою про Віру .

- З нею щось сталось ? - голос у мене тремтів 

- Ні з нею все добре , як я розумію . Хочу поговорити про ваші стосунки . - ось це вже цікаво , невже хоче відмовити ?

- А , що з ними не так ?

- Макар , сядь будь-ласка ця розмова займе якись час.- я сів на крісло навпроти 

- Кажи вже бо я трохи не розумію .- сказа я поспіхом , мені і справді було трохи не зрозуміло .

- Віра твоя перша дівчина ? - мама шокувала мене цим питанням 

- Так , а яке це має значення ?- досі нічого не розумію , сподіваюсь вона не про пестики і тичинки прийшла пояснювати 

- Просто ми з татом хвилюємось . Розумієш перше кохання сліпе і можна накоїти багато дурниць .

- Я з нею не розлучусь - перебив я маму 

- Ніхто і каже вам розлучатись . Ти ж знаєш ми з татом не будемо лізти у ваші стосунки , просто хочу пояснити як жінка чого Віра очікує від тебе . Розумієш ми трохи інакше сприймаємо стосунки . Дівчаткам хочеться романтики і уваги . Знаю ми виховали чудового сина і ти будеш гарним чоловіком , але Віра не така як дівчата з твого оточення , в неї тяжке минуле . Я говорила з її дядьком , він розповідав мені про її дитинство і спробу самогубства .... Просто хочу попросити тебе не тиснути на неї , якщо вона захоче то сама розповість . Ти повинен зробити висновки і подумати як маєш себе поводити у стосунах . У Віри є недовіра до людей і це нормально . Все , що вона робить і відчуває ти маєш сприймати нормально і не тиснути на неї , краще говори і обговорюй. Ми з її дядьком вирішили запропонувати тобі поговорити з психологом , як  краще любити Віру ,що їй потрібно . Розумієш ми не хочемо аби ви травмувались .

- Але у нас все чудово я не тисну на неї ...

- Ваші стосунки лише почались і ви майже нічого не знаєте один про одного . Просто зрозумій , вона багато разів втрачала близьких людей і якщо ти вирішив бути з нею , то будь до останнього і працюй над стосунками , говори з нею , підтримуй і завжди вислухай . Не тисни на неї , просто будь поряд .