Віра

Я рада , що ми тепер маю змогу бачити Макара і весь свій вільний час він присвячує мені . Знаю , що йому важко і він мало спить , коли побачила його такого стомленого аж серце в грудях почало розриватись . Звинувачую себе в тому , що це я винна , але розумію що хтось таки замінив ліки в моїй кімнаті і від цього це більш страшно повертатись до дому . Згаю це дико , що ось так якась особа може зайти до тебе в кімнату і порпатись у твоїх речах , а ти навіть знати про це не будеш . Страшно , що якби не Макар і його мама я б могла померти в момент коли лише почала відчувати щастя . Я ніколи не плекала марних надій і дивилась на все з точки зору виживання і полекшення мого життя . Робила все аби не пересікатись з п'яним батьком і не нервувати його , робила все аби бути непомітною в школі і однокласники мене не чіпали . Так я жила в хороших умовах як комусь може здатись і речі в мене були не дешеві , тато робив все аби демони залигались в квартирі , а він виглядав в очах людей як зразковий сім'янин котрий сам виховує доньку. Та ніхто і не намагався глянути глибше , всі бачили картинку яку хотіли бачити і сприймали мене як дівчинку котрій пощастило народитись в багатій родині. Я і сама підтримувала цю картинку на людях бо відчуття безпеки як такого в мене не було і я завжди підлаштовувалась під оточуючих . Завжди робити вигляд , що все нормально складно , а потім ти вже сама собі віриш і не так гостро реагуєш на те , що тато ломиться в твої двері і падає п'яний під ними та засинає . Не реагуєш гостро на те , що навіть в туалет не можеш сходити коли він вдома і не спить і просто спокійно сприймаєш факт того , що треба не їсти і не пити в цей час , би не захотіти . спокійно сприймаєш коли він приводить когось до себе в кімнату і щоб не чути стони лежиш на ліжку в навушниках. Це все було моїм життям довгий час , життям яке я не обирала , але яке намагалась прийняти , намагалась прийняти те , що я сама в цьому і ніхто мені не допоможе . Прийняла і підлаштувалась , але в якись момент просто не побачила сенсу продовжувати , я не бачила кінця цим стражданням . Жила днем коли закінчу школу , вступлю і поїду звідси , але коли тато сказав , що я нікуди не поїду мій стержень всередині зламався , в очах ніби крутився фільм як я страждаю все життя і не маю змоги втекти , що міє страждання не закінчиться в певний час і це просто тимчасова . Поняття того , що це не тимчасово і не зрозуміло чи закінчиться і дало поштовх того дня напитись таблеток . я не хотіла прокидатись та доля склалась інакше і мене врятували . 

А коли дядько забрав мене до себе я ніби почала нове життя в якому мені не треба прикидатись я справді відчувала моменти щастя і плакала від того , що не могла повірити в їх справжність . Я почала любити це життя і відчувати підтримку , аж тут почуття безпеки яке я так довго намагалась відбудувати знов почало розсипатись . Хтось просто пробирався в мій дім поки дядька не було і слав мені погрози на імейл . Я не знаю як повернутись до дому , боюсь залишатись там одна тепер і Макар він знає про мою спробу самогубства . Знаю йому треба відкритись та поки не можу сказати більше ніж говорила , а він і не питає за що я йому дуже вдячна . Вдячна , що він не кинув мене саму з цими проблемами я би вчинила так само на його місці , але розумію , що говорити і відкриватись нам треба . 

Зранку мені написала Ніка і сказала , що сьогодні приїде сьогодні з Макаром  до мене . Вже не можу їх дочекатись .

Макар відкриває двері і пропускає Ніку я швидко встаю з ліжка і лечу її обіймати і завмираю , Ніка хоч і усміхається , але в неї червона щока і збиті руки ...завмираю...намагаюсь зібратись ... Мене обімає макар , а я далі стою в ступорі.

- Я вже їй дав прочуханки , не хвилюйся добре .- перериває тишу Макар 

- Так , але що сталось - я збираюсь і ставлю запитання яке мене хвилює більш за все

- Вона побилась з Іваном Тесленком з твого класу , точніше вони з Сергієм побились , а Ніка намагалась їх розборонити.

- Я намагалась не дати побити Сергія . І захищалась сама.- Ніка говорить це , а я не можу повірити навіщо їм було битись.

- Але чому ? Навіщо ви взагалі з ним бились ?

- Ми дещо дізнались , але тобі краще сісти .- Ніка досить спокійна , а от в мене всередині вже назріває справжня буря.

Макар допомагає мені сіти на моє ліжко , підсуває стілець аби Ніка сіла навпроти , а сам кладе пакет на стіл і сідає поруч , обіймає мене . В його обіймах мені спокійно і певно новини які зараз почую вони не дуже приємні тому я рада , що він обіймає мене , так спокійніше.

- Отже - Ніка починає розповідати- коли Макар розповів мені все я теж почала придивлятись за оточуючими в школі . Що це хтось зі школи я ніби відчувала та і всі докази вели нас туди . Спочатку я не хотіла ні з ким ділитись та якось ми сиділи на перерві з Сергієм в столовій і він розповідав мені про матч який скоро відбудеться і я ніби слухала та все про своє думала. Потім змусила себе увімкнутись в розмову і почала питати в нього більше про матч і про те як довго він цим займається . Він сказав , що з дитинства , мені стало цікаво побачити його дитячі фото з матчів . Сергій відповів , що дитячих фото немає на телефоні , але за остання два роки фото є і почав показувати . Тут мене як громом вдарило , коли я побачила на фото твого і Сергієвого однокласника Івана Тесленка в чорній худі і в шкарпетках маріо . Не знаю чому , але в мене ніби тумблер спрацював . Я звісно не втрималась і розповідла все Сергію про тебе і про напад . Вибач , що зробила це не спитавши , але йому можна довіряти . Ми домовились після уроків коли у Сергія буде тренування з ним я проберусь до шафки Івана в роздягальні і дістану телефон , щоб ми зрозуміли він це чи ні , а на телефоні має же щось бути. Знаю , що це не обдумано та протизаконно , але тоді це видавалось хорошою ідеєю . Сергій мав контролювати , аби Іван був на полі і зателефонувати мені в разі чого . Шафку Івана я не змогла відкрити , тож ми вирішили поговорити з ним і запитати прямо , Іван оскаженів і нічого не відповівши почав кричати , аби ми забирались геть , а потім поліз битись до Сергія , а я хотіла їх розборонити , аби Сергія не виключели за побиття  і теж трохи отримала.