Макар

Я засидівся за роботою до ночі , дві чашки кави і спати вже хотілось не так сильно . За останні дні роботи стало більше , бо я приділяв їй менше часу , але все в новому житті мене влаштовувало. 

Сьогодні перший раз прогуляв школу як би хтось сказав без поважної причини , та для мене причина була більш ніж поважна. Я з такою радість дивився як у Віри горять очі , як вона нарешті забули всі свої проблеми і переживання і просто довірилась мені . Це був короткий відрізок часу , але наповнений щастям , наша перша поїздка , наш перший поцілунок, наші прогулянки . Так можливо у нас все розвивається занадто стрімко , але я вірю в те ,що ці стосунки мають непогане майбутнє . 

Після душу я як зазвичай вирішив ще трохи посидіти в телефоні , а вже потім лягти спати , увійшовши в кімнату побачив , що у вікнах навпроти горить світло , виходить Віра чомусь не спить , хоча мала . Згадав одразу про те як у суботу в неї була відчинена фіртка і вона чула стуки . Всередині вже зароджувалось це неприємне відчуття , відчуття ,що щось має статись. З розмови по рації я зрозумів  не помиляюсь , швидко одягнувшись я пішов до Віри.

Фіртка в будинок знов була відчинена , вхідні двері зачинені . Я не став лізти через балкон як у суботу , обійшов будинок і набрав Вірі щоб вона мені відкрила. Віра відчинила мені двері , було видно як їй страшно . Я попросив її йти до кімнати і чекати мене поки я перевірю будинок всередині . Це звісно була така собі ідея, якби справді всередині хтось був то я не знав би як реагувати, в мене не було ні зброї - нічого , лише впевненість у власних силах . Для страховки на кухні я взяв ніж. Обійшов всі кімнати та нікого не було. Зайшов у кімнату Віри.

- Нікого немає ,але фіртка знов була відчинена коли я йшов і думаю мені краще знов залишитись.

- Мені навіть трохи незручно через те , що ти так мною опікуєшся.- сказала Віра довго протягуючи кожне слово ніби це їй дається важко.

- Я твій хлопець і хто як не я буде тобою опікуватись.- я обняв Віру.

- Знаєш мені щось трохи не дуже добре. - ще з більшою протяжність говорила Віра. 

Я підійшов до Віри котра сиділа на ліжку і взяв її за руки , вони були холодні , подивився в очі і намагався впіймати її погляд та Віра ніби була у розфокусі . Я взяв її за плечі і намагався бути спокійним , говорити  до неї , вона ніяк не реагувала ніби мене тут не було.  Коли я говорив то помітив , що вона ніби не знає звідки йде голос і шукає його джерело .

- Ти пила якісь ліки ? - я намагався говорити спокійно , але це виходило важко . 
План дій який я вибудовував у голові нарешті склався і тому не дочекаюсь відповіді Віри я одразу вирішив викликати швидку. Я розумів як це небезпечно бо дорослих немає вдома і дядька Віри можуть притягнути за невиконання обовʼязків , але стан Віри мене лякав. Я ніби втрачав її. Вона говорила щось все менш звʼязне. З усього я зрозумів лише , що ліки вона приймала і коли я запитав які вона показувала на шухляду . У шухляді тумбочки було багто ліків і які саме вона прийняла я не зрозумів . Подзвонив мамі бо когось дорослого нам все ж таки треба. Мама швидко прийшла , я відкрив їй двері , вона оглянула Віру і теж була в шоці , та зайвих питань не ставила , скомандувала нести її у ванну , коли я приніс Віру у ванну , мама почала викликати у неї рвоту . Віра намагалась відбиватись і всі слова  , що так потрібно вона не сприймала  ,здається вона перестала сприймати і нас . Я дивився в її очі , але бачив там лише погляд ніби на чужу людину. Швидка приїхала за пів години . Весь цей час ми намагались привести хоч трохи Віру до тями і не дати їй можливість втратити свідомість . В аптечці яка була у ванній ми знайшли нашатирний спирт і коли Віра відключалась то одразу приводили її до тями , викликали рвоту , витирали обличчя водою .

Якби не мама я б сам не впорався . У її рухах було більше логіки ніж в моїх , вона давала команди які я виконував , думаю вона бачила як я переживав і переживала сама , але паніка була нашим ворогом тому кожен виконував свою задачу і ми повність зібрались і віддались тому або допомогти Вірі. 

Швидка забрала Віру і ми з мамаю поїхали слідом . Я вдячний їй за підтримку і за те , що вона не ставила зайвих запитань . Ми швидко як тільки могли , зібрали речі Віри , я ще взяв пакет і висипав туди вміст шухляди з ліками , можливо це допоможе лікарям і вони хоч будуть знати , що вона випила та як це швидко вивести . Потім зайшли додому і мама перевдягнулась . Тато теж вже не спав він говорив з дядьком Віри і говорив куди і коли її відвезли . Ми попрощались на бігу з татом і мама сіла за кермо. Бути за кермом зараз для мене було складно і мама ніби це зрозуміла , вона як ніхто завжди мене розуміла . В дорозі ми весь час мовчали , а коли підʼїзджали до лікарні вона глибоко видихнула і запитала.

- Що ти робив у Віри о першій ночі ?

- Вона почула як стукають двері і злякалась я прийшов перевірити чи все добре і побачив її в такому стані.

- Ти ж розумієш , що зараз маєш бути максимально зібраним , тобі будуть ставити питання , багато питань і ти вже повнолітній мене не буде поруч чи тата , та ми звʼязались з нашим юристом і він буде з тобою поки всі обставини цього випадку не будуть зʼясовані . Я також свідок бо була там з тобою і зараз нам треба все обговорювати і я маю знати в яких стосунках  з Вірою ти був і чому вона зателефонувала тобі першому ?- мама говорила спокійно , та це був удаваний спокій , аби я теж не панікував.

- Ми з нею зустрічаємось.- відповів я - я подарував їй рацію бо таке вже було в суботу , вона чула як хтось стукав у двері дуже сильно , тоді я теж прийшов перевірити і теж була відчинена фіртка. Сьогодні я побачив як у неї горить світло і звʼязався по рації , далі ти знаєш.

- Ти спав з нею ?

- В якому сенсі ?

- Чи був у вас секс Макар ?

- Ні ні ні ти , що. 

- Це добре .... Її дядько вже в дорозі і він хоче також поговорити з тобо коли приїде . Він ще вчора нам телефонував і казав про це тому я і хвилююсь , та в тобі я впевнена .