Макар

Ніка сказала , що буде гуляти з Олею хоча Оля мені нічого не казала про те, що буде з гуляти з моєю сестрою . Дивно якось Оля почала мене помічати . Вона підходила до мене на перервах і навіть намагалась якось торкнутись це було так дивно , що я навіть не розумів як реагувати на це . Ще місяць тому я б пригав від радості якби Оля хоч до мене пальцем доторкнулась , а тепер коли ми стоїмо говоримо в коридорі і я бачу як Сергій йде коридором з Вірою і як вони кожного дня обідають за одним столом мене аж перевертає все всередині . Чому Віра з ним ходить? Що вона в ньому знайшла ? Вона не могла собі когось із дівчат знайти у друзі ? Відчуття що його присутність поряд з Вірою мене бісить була абсолютно ясною для мене . Я ревнував і нічого не міг зробити , я мав би радіти бо Оля мене не обходить увагою та тепер я не реагую на неї як раніше , спокійно відношусь до доторків , а розмови навіть бісять трохи . Те як вона розповідає мені про процедури які хоче зробити чи про нові тренди інстаграму я просто пропускаю мимо себе . З Вірою ми не спілкувались цілий тиждень і тепер коли я б хотів їй запропонувати подивитись разом фільм чи прогулятись я боюсь виглядати дурнем через те , що вона постійно з Сергієм . Бісить і злить одна думка , що вона зараз може бути з ним . Я думаю про це занадто багато , я думаю про Віру занадто багато . Раптом я чую  як наша собака гавкає як ненормальна , заходжу в кімнату Ніки бо там є балкон який виходить у двір і бачу що до нас ніхто не прийшов , але фіртка у будинку Віри відкрита , придивляюсь до неї в кімнату . Бачу що вона стоїть на ліжку з чимось металевим у руці і дивитись в бік дверей своєї кімнати . Далі я не думаючи нічого і все одно якщо поряд із нею Сергій може бути , спускаюсь вниз і біжу до неї навіть не накинувши куртку . 
У дворі нікого немає . Двері зачинені і я бачу що балкон відкритий , вона не бере слухавку ,Лізу по дереву поряд і заскакую на балкон . Віра бачить мене і я бачу як вона залазить під ліжко я навіть не встигаю сказати що це я . 
Заходжу в кімнату до неї , знімаю капішон і лягаю на підлогу , дивлюсь під ліжко і бачу її перелякані очі . Вона ніби осмислює що це я і небезпеки немає , але і далі заклякнувши лежить під ліжком . Я подаю їй руку , але вона не реагує на неохоче вилазить з під ліжка . Встає навпроти мене і дивиться мені в очі.
 

- Макар , це справді ти ?

- Так , Віро я не хотів тебе налякати , просто побачив , як ти на ліжку стояла думав , що щось сталось і ….

- Боже як я рада , що це ти  !

Вона обняла мене і я вже далі не знав , що говорити . Ми стояли так в обнімку навіть не знаю скільки хвилин . Її тіло від напруженого стало розслабленим . Я гладив її по спині ніби заспокоюючи . Потім глянув на ліжко і побачив , що морозиво розтануло і розтеклось по ліжку . Там точно була пляма . 
 

- Віро в тебе морозиво на ліжку розтануло - ці слова спонукали її вибратись із моїх обіймів і повернутись.

- Треба попрати поки не вʼїлось  . 

Вона почала цим займатись ніби до цього не було нічого,  нічого поганого . Мені це здалось дивним як легко вона перемкнулась , але я радий , що можливо таким чином їй лекше . Краще концентруватись  на роботі , на якомусь завданні ніж на власних думках особливо якщо вони негативні . Я її розумів , я сам так робив безліч разів . 
 

- Тільки не вивішуй знов на балкон бо моя сестра подумає , що це знов я

- Що ти ? Вимастив мою постіль? - вона посміхнулась , а мені стало не зручно від градусу таких жартів , але усмішка також була на моєму обличчі .

- Я …. Я… можливо тобі допомогти ?

- Я сама впораюсь , дякую.

Вона пішла закидати постіль , її двері були зачинені і я зрозумів чому , мабуть ще і я налякав її до смерті коли вліз через балкон . Йти ось так не попрощавшись я не хотів тому стояв і чекав поки вона повернеться . І як тільки вона зайшла в кімнату я сказав.

- Вибач , що ось так заліз через балкон і налякав тебе .

- Мабуть я теж тебе налякала бо не відкрила коли ти стукав у двері , але щоб через балкон лізти я навіть не думала що так можна .

- Але я не стукав у двері , я просто спробував відкрити і коли зрозумів , що вони зачинені то вирішив діяти якось швидко , ти не брала слухавку коли я тобі телефонував і я вирішив , що щось сталось .

- Ти точно не стукав у двері ?

- Точно , я ш кажу я побачив як ти стояла на ліжку і дивилась на двері своєї кімнати і відчув ніби щось сталось . А коли побіг до тебе то фіртка була відчинена , вхідні двері навпаки зачинені . Вибач що поліз через балкон я тебе налякав до пів смерті .

Вона сіла на ліжко , а в її очах читався шок . Я підійшов і обняв її , просто захотів це зробити , захотів показати , що я тут поряд і вона не сама . Не важливо , що в школі вона посміхається Сергію , не хочу навіть подумати про них . Я ж зараз тут і я завжди буду поруч коли їй буде потрібно . Вона обняла мене у відповідь і почала плакати .

- Я думаю , що сходжу з розуму . Мені було так страшно , хтось дуже гучно стукав у двері і я думала , що це тато . 
Я притис її ще сильніше . Потім вона відслонилась , подивилась мені у вічі , встала і підійшла до тумбочки біля ліжка . Випила ліки котрі лежали у верхній шухляді . Коли вона їх пила то дивилась на мене із запитанням чи піду я чи залишусь після того як побачив , що вона їх пʼє ? Звісно я не можу піти , я навіть не можу сказати хто із нас більш божевільний зараз я чи вона .

- Я випила заспокійливе , дякую тобі , що прийшов .

- Ти зі мною прощаєшся ?

- Думаю , що можливо тобі вже треба додому , вже майже північ .

- Але я не можу піти і залишити тебе саму після того як хтось стукав тобі в двері .

- Можливо ніхто і не стукав - вона сіла на ліжко - в мене буває таке, що я чую стуки або кроки до кімнати , але цього не відбувається насправді .

- Я не знаю чи стукав хтось чи ні , твого дядька немає вдома і фіртка була відкрита коли я до тебе прийшов . Віра ти розумієш, що я переживаю за тебе !