Макар

Я сидів в театрі , а думками був десь далеко. Ніка сьогодні вдень закидала мене питаннями про вчорашній вечір . Я знав , що вона спілкується з Вірою і що та їй розповіла як  я довіз її додому та сестра не угавала . Я бачив , що їй подобається спілкуватись з Вірою і це мабуть перша її подруга про яку вона стільки говорить незважаючи на те , що спілкуються дуже короткий термін буквально три дні . З Олею яка мені мабуть ще подобається , але думок про яку стало менше Ніка теж товаришує бо наші батьки дружать та про неї вона розповідає дуже мало і часто просто ігнорує їх зустрічі . Мене Оля так і не помічає , а після того як відмовилась танцювати тепер вже від сорому мабуть я буду її уникати . Я ніколи не був такий не впевнений в своїм почуттях та емоціях . Це все крутилось у голові по колу поки на сцені відбувалась гра акторів , грала музика і Ніка щось іноді шепотало мені на вухо про виставу. В одному я був впевнений точно , що треба запитати за сукню , Ніка казала як Віра попрала її вчора і вивісила на балкон щоб не розбудити дядька сушаркою. Я подумав , що так і не спитав вчора про сукню і можливо варто купити нову якщо на тій залишились плями . Вирішив написати Вірі . Ми переписувались і я ще запропонував подивитись у нас кіно з Нікою . Звісно , що я показав смс про кіно Ніці і вона ствердно кивнула і усміхнулась , думаю ця ідея їй сподобалась. Ми заїхали по дорозі до дому за піцою і вислухали від батьків лекцію про шкоду від такої їжі . Вони завжди намагались нам донести , що краще і як краще робити , але на щастя не лізли до нас з примусом , остаточний вибір був за нами.

Ніка зустріла Віру , а я налаштував проектор в її кімнаті і приніс туди піцу і чай. Все було чудово, атмосфера кімнати швидко наповнилась приємними вібраціями і сміхом . Вирішили , що для першого разу подивимось Шрека і колективно проголосували ЗА . Вечір був таким чудовим , що я не хотів аби він закінчувався . Відчуття домашнього тепла по іншому повпливати на Віру і я бачив як вона розслабилась в неї в очах не було тривоги чи страху . Не знаю ,що у неї з батьками і не хочу питати так рано бо вона живе з дядьком , але вчора мені здалось , що в минулому у неї не зовсім приємні події відбулись у житті. 

Ніка теж була весела і постійно намагалась розповісти якусь мою соромницьку історію , я трохи штовхав її в плече коли вона починала про це говорити , а вона закочувала очі і цмокала , Віра в цей момент сміялась ще більше .

Віра хоч і живе навпроти , але все ж і я і Ніка наполягли аби я провів її . Ніка мені підморгнула з натяком , але я проігнорував її і пішов проводжати Віру . Я знав , що Ніка буде за нами спостерігати зі своєї кімнати , але не звертав на це увагу і на підморгування і подвійні натяки сестри теж .

Ми підійшли до воріт .

- Дякую , що провів , хоча тут справді недалеко і я б могла сама дійти .

- Ну у всякому разі зайвим не буде . Дякую , що прийшла , вечір був чудовий .

- Це вам дякую , що запросили я навіть не думала про те аби так швидко  знайти нових друзів.

- Я радий , що ми друзі і Ніка теж рада з тобою спілкуватись. Треба буде повторити такий вечір.

- Згодна , вечір був чудовий . На добраніч .

- На добраніч.

    Я йшов додому у піднесеному настрої, ніби все навколо було якимось прекрасним і життя в мені вирувало по новому . Лежачи в ліжку  я вирішив зайти в інстаграм і коли стрічка обновилась я побачив , що Оля виклала нове фото . Вона була у свої блакитній сукні , фото було з вчорашнього вечора, але побачив я його лише зараз . Раніше мабуть і години не проходило аби я не заглянув до неї на сторінку , мені приходили навіть сповіщення  про те, що вона щось виклала . На фото Оля як завжди була красунею , сукня личила до кольору її очей , але дивлячись на це фото в голові був спогад про те як вона махає головою «НІ» і йде далі ніби мене там зовсім і не було . Я знов засмутився , наші сімʼї товаришували з дитинства і я знав Олю з пелюшок буквально і те , що вона мені відмовила просто в танці для якого аби запросити її я збирався з думками дуже довго то всередині мене все-все звузилося до молекули . Невже я такий вже не приємний партнер для танців ? Чому вона відмовила мені ? Адже вона мене знає і я думав , що у нас може не прямо дружба але ми точно старі знайомі . Оля навчалась в тому класі в який зараз йде Ніка . Я боявся думки яка виникла у мене в голові , але ця думка вона не покидала мене . Я думав і думав про те аби попросити Віру щоб вона потоваришувала з Олею і спитала як та до мене відноситься. Це було безглуздя , цілковите і повне та чомусь я гадав коли дізнаюсь що вона мене ненавидить або навпаки я їй також подобаюсь то мені стане лекше . Лекше від того ,що я знаю правду. По справедливості просити про таке дивно , але Віра мені здалась людиною котрій можна довіряти . З думкою про те ,що завтра треба з нею поговорити на цю тему я заснув .

Вранці ці самі думки далі не давали мені спокою і я написав Вірі.
 

«Привіт , ми можемо поговорити ?» 

Відповідь прийшла за пʼять хвилин і поки я чекав вже десять разів подумав чи треба мені воно взагалі. 
 

«Привіт , так .»

«Можна я зараз прийду?»

Вирішив діяти зараз бо до вечора можу передумати.

 
«Так , заходь»

Я трохи боявся як вона відреагує на моє прохання , але сміливості додавало те , що я розберусь в своїх почуттях і буду впевнено рухатись далі знаючи для себе чи варто убиватись за дівчиною якій я наприклад огидний.

- Заходь .- Віра відкрила мені двері , за нею стояв її дядько він протягнув мені руку і я її потиснув ми стиснули руки , кивнули один одному . В його погляді читалось образиш - отримаєш на горіхи. І ми пішли в спальню до Віри.

- У тебе тут затишно .- мій голос видавав моє хвилювання.

- Дякую , я хотіла створити собі затишок.

- Ну тобі це явно вдалось.

Одна з стінок в кімнаті була повністю вся в полицях з книгами , навпроти дверей було велике ліжко на якому було багато подушок різних розмірів і мʼяка  іграшка . Біля виходу на балкон стояв робочий стіл з ноутбуком , згори була дошка з малюнками . Я підійшов до цієї дошки одразу бо сам любив малювати . Всі малюнки там були олівцем , виконано дуже гарно і майстерно . На деяких малюнках була маленька дівчинка і я в пізнав у ній Віру . Ще там були малюнки природи і квітів. Букет лілій  стояв на столі у вазі , в моїй голові промайнула думка , від кого це він і мені чомусь стало цікаво , але питати я не наважився.