РОЗДІЛ 21. РЕТРАВМАТИЗАЦІЯ І РОЗЧАРУВАННЯ В СИСТЕМІ

Але через деякий час мені почало ставати гірше. Сталися наступні події:

До мене заїхав друг брата і сильно включився в процес. Він дав мені контакти якогось чоловіка, який займається пошуком. Я подзвонила йому, він попросив докладно описати, що сталося, і сказав зателефонувати через чотири дні — у нього буде інформація. Я набрала, і знову він попросив мене розповісти, що сталося. Ця ситуація повторювалася двічі на тиждень протягом місяця. Я дзвонила йому, він просив це робити після дев'ятої вечора. Кожен раз розповідала, що сталося, а він щоразу обіцяв, що буде інформація. Я практично перестала спати, і одного вечора після такої розмови в мене сталася істерика. Я розуміла, що цей процес мене ретравматизує, і розуміла, що в цьому немає сенсу. Але друг брата і мама постійно питали мене, що я дізналася, і я відчувала провину та продовжувала це робити, доки чоловік і дружина брата не наполягли, щоб я припинила, бо це мені дуже шкодить.

По-друге, мама з татом знову почали приходити без попередження. Одного разу я була вдома сама і пішла в душ. Коли я вийшла, нікого не очікувала побачити, як раптом побачила силует, який крадеться в кімнату брата. Я дуже сильно перелякалася — мене аж трусило, а виявилося, що це тато прийшов, звісно ж, без попередження. Я наполягла, щоб вони не приходили без попередження. І вони стали попереджати, але як: просто дзвонили і казали «ми до вас підіймаємося». Це теж страшенно нервувало.

Одного разу мама зайшла в кімнату до доньки і півгодини розповідала якусь маячню про Бога і про те, як вона погано себе поводить, поки в доньки не сталася істерика. Я хотіла захистити доньку, але дружина брата сказала, що вона має захистити себе сама. Коли вона вийшла, я зайшла до доньки і сказала, що вона не зобов'язана спілкуватися з бабусею, і в таких випадках повинна сказати, що вона має піти, а якщо вона не йде — просто піти самій в іншу кімнату.

Також я поспілкувалася зі своєю однокласницею, в якої за подібних обставин зник чоловік, і вона розвела дуже бурхливу діяльність: зверталася до журналістів і відомих адвокатів, також активно робила пости в соціальних мережах. І в одній публікації вона написала, що знає — її чоловік у полоні. Я вирішила дізнатися, як вона про це дізналася. Як дізналася — вона не розповіла, але розказала, як багато зробила, задавала мені питання, і якщо я чогось не знала, то постійно говорила, що я взагалі нічого не зробила. Зрозуміло, що краще я себе не відчувала.

Від неї дізналася, що маю право побачити акт службового розслідування і як його запросити. До цього моменту я про це не знала, хоча й дзвонила в координаційний штаб, змінила двох адвокатів, писала у військову частину. В інтернеті вже з'явився алгоритм дій — що робити в моїй ситуації, та цієї інформації ніде не було. Зауважу, що різниця в тому, що її чоловіка призвали в Києві, а мого брата — в Ужгороді. І в неї були контакти побратимів, командира та можливість потрапити до військкомату. У мене не було жодної достовірної інформації, окрім номера частини. А коли дружина брата поїхала у військкомат і частину, окрім хамства — «ти хто взагалі така і чого приперлася» — нічого не отримала.

Коли я запросила акт і в черговий раз набрала новий телефон координаційного штабу, то мене запросили на зустріч, де я знову мала все розповідати, хоча вся інформація, що я мала, в них уже давно була. Вони почали розповідати все, що я маю зробити, але виявилося, що я все це вже зробила рік тому. Знову пообіцяли, що його обов'язково знайдуть, бо в базі ДНК співпадінь не було. І знову обіцянки все повідомити — і, звісно, ніхто не набрав і нічого не повідомив. А коли я набирала, ситуація повторювалася: чула «розкажіть, що сталося, ми обов'язково вам передзвонимо і повідомимо нову інформацію».

До речі, на той момент минуло вже півтора року з його зникнення.

Окремо про мою однокласницю: півроку тому вона мені написала, і виявилося, що її чоловік загинув, а його тіло лежало в морзі майже два роки.

Я отримала акт службового розслідування, де нарешті була хоч якась нова інформація, хоча на той момент вона вже не була актуальною.