Любов приходить і йде мов вітер,
залишає сліди, що не зітреш.
Серце пам’ятає кожен удар,
але я знову готова дихати.
Розчарування важке мов камінь,
кожен друг іноді лишає пустку.
Сльози тікають без попиту,
але в мені лишається сила стояти.
Самотність приходить у натовпі,
немов я серед чужих стін.
Але всередині світло не гасне,
і я йду, бо маю свій шлях.
Я вчуся прощати і відпускати,
бо серце не витримає злості.
Кожен подих — маленька перемога,
і я крокую, навіть у ночі.
Відредаговано: 20.09.2025