Ноги тремтять, руки слабкі,
але я йду крізь дні важкі.
Біль приходить, але йде,
тіло мовчить і терпить, знає.
Кожен рух — це крок до себе,
кожен вдих — доказ моєї долі.
Спина болить, серце б’ється рівно,
я йду вперед, бо вибрала так.
Сонце сідає, вітер співає,
тіло мовчить, а душа знає.
Я тримаю силу в кожній клітині,
вірю в себе, навіть у пітьмі.
Тіло моє — мій надійний друг,
воно витримає все, що я дам.
І коли стомлена впаду в траву,
я встану знову, бо життя моє в руках.
Відредаговано: 20.09.2025