Сильна мовчить

6

Сонце пече, немов жарина,

спина горить, мов нова стіна.

Краплі поту — мов крихітні ріки,

шлях мій довгий, але без паніки.

 

Я тримаю темп, не спиняюсь,

з болем старим я примиряюсь.

Він нагадує: я ще жива,

дихання світу в мені співа.

 

Кожен удар — як дзвін у серці,

кожна подряпина — крок у тверді.

Я не питаю, чи варто йти,

бо шлях мій вибрала я, не ти.

 

І коли вечір торкнеться плечей,

тихе тепло заповнить людей.

Тіло мовчить, але знає все,

силу мою ніхто не знесе.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше