Сильна мовчить

4

Ранок приходить без зайвих слів,

тіло тремтить від учорашніх див.

Сонце лягає на спину гарячо,

я піднімаюсь, бо треба — іначе.

 

Кожна клітина співає свій біль,

кожен рух — як невидимий штиль.

Терпіння росте мов гілля в саду,

я не спинюсь, поки шлях пройду.

 

 

Втома сидить у плечах камінцем,

але я тримаю свій хід лицем.

Кров по жилах — мов струм ріки,

життя говорить: іди, не зникай.

 

Коли стомлена впаду в траву,

чути дихання землі живу.

Я відчуваю: сила в мені,

я переможу в цій тишині.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше