6

Нью-Таун, маленьке містечко в штаті Іллінойс, прокидалося від нічного сну.

Осінь тут завжди була пречудовою. Зараз листя вже осипалося, проте погода стояла погожа, й ранок починався сонячно. Проте Фло, служниця в будинку Крістофера Піллза, не могла уявити, чим завершиться цей ранок, коли вийшла на ґанок насолодитись ним.

Цього четверга всі поспішали на роботу, й господар теж мав збиратися, тому у Фло не було багато часу. Вона вийшла, щоб подихати свіжим повітрям, і мало не померла зі страху, коли наткнулась на тіло жінки на ґанку.

Незнайома в чорному одязі лежала, скоцюрбившись, поверх чогось невеликого, схоже, валізи.  Фло вирішила б, що це проста жебрачка, але на перший погляд жінка не виглядала такою. Служниця перехрестилась, а потім наблизилась і поторсала тіло.

-Пресвята Богородице!

Це була навіть не жінка, а дівчина. Зовсім юна. І схоже, вагітна.

Перехристившись іще раз, Фло пішла покликати Мейбел, старшу над невеличким штатом прислуги в будинку. Ще не вистачало, щоб господар побачив це перед тим, як піти на роботу!

-Це, мабуть, якась жебрачка. Розштовхай її та жени геть - суворо відказала Мейбел.

-Ось вам хрест! - обурилась Фло - Господь свідок, це не жебрачка, а якась шляхетна панна. Зовсім юна, врятуй її Пречиста мати!

Фло чомусь зробилось шкода дівчину, яка лежала на ґанку. Чи була вона взагалі жива, Господи?

Мейбел знехотя розпорядилась подбати про дівчину на вулиці. Тобто, занести її до гостьової кімнати, покласти в ліжко й покликати лікаря. Фло була рада, бо Господь велить бути милосердним до ближнього свого, особливо, коли той у біді. А що ще можна було сказати про юну дівчину, яка раптом опинилась на ґанку їхнього будинку?

Інші слуги, й сама Мейбел, запевнились, що невідома не була жебрачкою, адже її сукню шили з недешевої тканини. Служниці не насмілились відкрити валізу, на якій лежала дівчина, але та була явно набита дорогим одягом. На щастя, панна не померла, просто зомліла й лишалась без свідомості увесь час, доки її несли, а потім вкладали на ліжко.

Фло задивилась на дівчину. Така гарна, молода, але ж бліда й змучена, ще й має страшний синець на вилиці! Пресвята Богородице, вона ще й вагітна! Хто насмілився вчинити таке страшне зло і вдарити жінку, що носить дитя?

-Каблучки немає - шепнула одна зі служниць, куховарка. Фло покосилась на неї та перехрестилась. Ох, Господи!

-Що тут сталося?

Господар зʼявився неочікувано. І Фло, й інші служниці мало не підскочили, хоч він і говорив завжди тихо й зовсім не любив наказувати.

-Що у вас сталося? - повторив господар. Напевне, він почув галас у гостьовій кімнаті! Господи, взмолилась подумки Фло, хоч би не вигнав цю нещасну дівчину! Хоч господар і дуже, дуже добрий, хтозна, як він чинитиме.

Мейбел коротко пояснила. Фло сердилась на неї, бо та дивилась на непритомну дівчину з погано приховуваною неприязню. Видно було, що стара економка охоче прогнала б її, якби Божі закони не веліли б проявляти милосердя.

-Ми знайшли її на ґанку - відповіла Мейбел, незадоволена тим, що хазяїн про все дізнався - Можливо, це проста жебрачка, яка знепритомніла.

-Вона не жебрачка, містере Піллз! - озвалася Фло. Господар завжди був добрим християнином, хіба ж він не подбає про бідолашну дівчину? - Вона досить добре вдягнена і має валізу з речами. Напевне, приїхала здалека, але через те, що ваг.. - Фло запнулась - …через свій стан зомліла.

Господар підійшов ближче й поглянув на дівчину. Добре, хоч служниці не надумали її роздягнути!

Нещасна лежала на спині, її обличчя лишалось таким самим блідим, як і на вулиці. Коли служниці зняли з неї взуття, її ноги виявились холодними, як лід. І що ж таке могло статися, щоб дівчина, та ще й вагітна, ходила сама вночі?

Господар завмер, і вся прислуга слідом за ним притихла.

-Чому ви не покликали лікаря? - запитав він тихо, не відводячи очей від дівчини - Як добрі християни, ми повинні подбати про нещасну. Покличте лікаря негайно!

Хтось із служниць побіг виконувати доручення. Господар дуже рідко роздавав їх. Це було незвично. Щось із ним сталося, бо він не міг відвести від дівчини очей.

-Пане, вона не має каблучки - озвалася Мейбел сердито - Хто знає, звідки вона взялася.

-Мене це не обходить - відповів господар - Ідіть і принесіть гаряче, щоб зігріти її. Приготуйте супу і чаю.

Такі накази теж віддавалися дуже рідко. Мейбел пішла, щось бурмочучи собі під носа.

-Ти не знайшла при ній документів? - господар звернувся прямо до Фло - Не знаєш, хто вона така?

-Ось вам хрест, поняття не маю - перехрестилась служниця - Одне тільки знаю: ця дівчина, мабуть, була в біді. Бачите її обличчя? Хтось її бив. Це страшне зло, сер, піднімати руку на жінку, яка чекає дитину.

-Так - погодився господар. А потім зробив таке, чого Фло ніколи раніше не помічала за ним навіть по відношенню до небоги, яку він дуже любив.

Простягнув руку й погладив дівчину по щоці. По тій, де не було страшного синця. Він зробив це ніжно, дбайливо, і Фло мало не відкрила рота.

Господар різко забрав руку й відійшов. Його обличчя якось дивно почервоніло. Фло ніколи не була заміжня і не мала дітей, але підозрювала, що це повʼязане з самотністю хазяїна. Йому ось виповнився не так давно сорок один, а він досі не одружений…

Лінда перебувала в темряві. Вона не памʼятала, коли опинилась там. Здається, після того, як вибралася з чергового потяга й збагнула, що більше не має жодного цента і не може заплатити за візника.

І сережок теж уже не має. Нічого, чим можна було б розрахуватися.

Тоді вона пішла пішки. Це був черговий етап її подорожі, настільки виснажливої, що вона ледве трималась, аби не лишитись десь на одному місці. Ні, їй треба в Нью-Таун, штат Іллінойс, який досить далеко від Нью-Йорка. Тут Джонатан не зможе її знайти, або ж витратить багато часу на це, а вона до того вже влаштує своє життя.