Я завжди мріяв написати книгу. Якийсь пригодницький роман, але вічно мені не вистачало фантазії придумати власних героїв, цікавий захоплюючий сюжет, тому я просто напишу про життя, все, що зі мною трапилося після тієї битви, яка поклала край пануванню верховної відьми Кори. Потрапивши в тунель забуття, я думав, пропаду назавжди, розщеплюся на дрібні частинки, але все пішло інакше, мені благоволила сила божества ... я залишився живим.
Пройшло багато років з тих пір, і настав час оживити спогади. Укутавшись у теплий плед, я пішов у кабінет, запалив в каміні вогонь.
За вікном водили хоровод сніжинки, гарна морозна зима. Посівши за стіл, я дістаю чорнило, папір (пощастило, що він ще залишився, Броги не встиг перевести на свої наукові дисертації). Вмочивши перо в чорнило, я починаю розповідь.