Слони, жуки і Г

А далі, якщо ви чутливий, вразливий, тонко відчуваючий естет, з добре розвиненою уявою, читати не раджу. В іншому випадку, я відповідальності на себе не беру.

Уявіть собі безкраю африканську савану, по ній йде величезний багатотонний слон, зрілий самець, у повному розквіті сил. У нього хороший апетит, а навколо зелені соковиті трави, чагарники, молоді пагони акації та баобабів. Після ситного сніданку, згідно зі своїм звичним розпорядком дня, у призначений час, ближче до обіду, де-небудь під тінистим кущиком, він накладає велику-превелику слонячу купу — самі здогадайтеся чого — і віддаляється в невідомому напрямку, абсолютно не дбаючи про її подальшу долю.

Згодом у цій купі заводяться різні комахи: мошки, жучки, черв'ячки. У купі починає роїтися життя. Жучки, освоївши й застовпивши території, починають воювати між собою за найкращий шматок. Нічого не нагадує? У боротьбі вони з'ясовують, хто «крутіший», у них вибудовується своя ієрархія. Найшанованішим і найпочеснішим вважається той жучок, якому вдалося скачати найбільшу кульку.

І ось, одному з цих жучків гнойовиків якимось дивовижним чином усміхнулися небеса, і вищі сили вирішили ощасливити його. Коли йому, незбагненними шляхами раптом прийшла думка вибратися зі своєї купи, щоб визирнути з неї на вабливий білий світ, звідкись зверху тоненький чарівний промінчик торкнувся його чорної спинки… І, о диво, він перетворився на людину, на повноцінну людину з руками, ногами, головою і всіма новими можливостями.

І ось, стоїть ця людина біля цієї купи, дивиться на неї. І ні, щоб підняти голову до неба, поглянути на сонце, хмари, подивитися на безкраю савану, вдихнути на повні груди освіжаючий вітер, піти в бік вабливого прибою, скупатися в теплих, ласкавих хвилях океану, просто скористатися повною мірою новими неймовірними для неї раніше можливостями. Замість того, щоб почати вивчати новий світ, що відкривається для неї, вона з ностальгією подивилася на свою рідну купку, і згадала, що коли вона жила в ній, їй завжди не подобалося те, що ось цей кавелок лежав не там, а тут, а ось той — не тут, а там. І, користуючись новими «надможливостями», як стратег, почала новоспечена людина перекладати кавелки: одні звідси туди, інші звідти сюди…