Коли Лірелла стояла на березі, її погляд був спрямований на розквітлий світ. Від того дня, як Шкарабуз і темрява залишили цей океан, багато чого змінилося. Вода стала прозорою, а небесні простори — яскравими. Але найбільша зміна відбулася всередині неї. Вона зрозуміла, що сила не завжди повинна бути використана для боротьби. Істинна сила — в здатності відновлювати, зцілювати, давати шанс на нове життя.
Поряд з нею стояв Фінкін, який тепер, як і раніше, був її вірним другом. Вони більше не відчували тривоги або страху перед невідомим. Океан, який раніше здавався бездонним і страшним, тепер був місцем спокою і благополуччя.
— Ти справді змінила цей світ, Лірелло, — сказав він, поглядаючи на неї з усмішкою.
Вона посміхнулася у відповідь.— Ми змінили його. Разом.
Їхня дружба була втіленням сили, яка здатна не тільки перемагати, а й будувати. Лірелла зрозуміла, що її дар — це не тільки сила зцілення, а й здатність змінювати серця навколо себе. І це був її справжній шлях — шлях до миру і гармонії.
І хоч їхня боротьба була закінчена, вона знала, що світ потребує постійної уваги і підтримки. Тому вона вирушила в подорож, щоб навчати інших того, як використовувати силу добра. І не лише води, а й серця.
Вони з Фінкіним вирушили далі, до нових горизонтів, знаючи, що попереду їх чекає ще багато пригод, але цього разу — з надією на краще майбутнє.
І так почався новий світанок для океану і всіх, хто живе в його глибинах.