Темрява підземелля поступово відступала, залишаючи по собі лише холодний присмак невідомості. Перед ними було світло — яскраве, тепле, але незнайоме. Воно манило, обіцяло відповіді, можливо — порятунок. Але чи можна було довіряти цьому світлу?
— Хто керує цим світлом? — голос Ліо був твердим, але у ньому відчувався страх. — Це може бути пастка, яка знищить нас.
— Якщо ми відмовимось, — тихо мовила Елліна, — ми просто загинемо тут, у темряві, залишившись без відповіді.
Тай уважно дивився на світло, немов на щось живе.
— Вибір між невідомістю і надією ніколи не буває легким, — сказав він. — Ми не знаємо, що чекає там. Але це може бути наш шанс.
Міра, яка досі боролася з власним страхом, підняла голову і подивилася на друзів.
— Ми повинні зробити це разом, — сказала вона впевнено. — Наш вибір зараз визначить не лише наше життя, а й долю Землі.
Всі відчули, як відповідальність тягне їх донизу, але разом із тим з’являлася сила.
— Тоді вперед, — підсумував Ліо, — разом.
Коли вони ступили у світло, їх охопило тепло і ясність. Було відчуття, що це початок чогось нового — крок у майбутнє, де їхній вибір матиме найважливіше значення.
#1219 в Детектив/Трилер
#462 в Детектив
#908 в Фантастика
#296 в Наукова фантастика
Відредаговано: 06.07.2025