Сигнали з Безмовної планети

Мозкові пастки і сновидіння

У серці підземелля простягнувся коридор, переповнений мерехтливими променями світла. Ці промені рухалися, реагуючи на рухи і навіть думки тих, хто наважувався пройти крізь них.


 

Елліна вперше крокнула вперед, відчуваючи, як холодні промені ніби «читали» її страхи і надії.


 

— Не можна панікувати, — зауважила вона, повільно рухаючись.


 

Кожен крок став випробуванням волі і розуму. Тай уважно стежив за променями, намагаючись знайти закономірність.


 

— Світло може бути як охороною, так і пасткою, — пояснив він.


 

Команда навчилася довіряти одне одному і рухатися злагоджено. Це випробування показало їм, що без єдності вони не виживуть.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше