Після порятунку Міри команда знову зібралася у кораблі. Всі були виснажені, але кожен розумів — Безмовна Планета вже змінила їх назавжди.
— Цей туман — ніби живий, — промовив Тай. — Він мовчить, але в його тиші — дзвін, що пробуджує старі спогади.
Ліо сів біля ілюмінатора, дивлячись на безкрайні простори. Він почував себе маленьким перед величчю цього світу.
— Чи можна довіряти тому, що ми бачимо і чуємо? — задумливо запитала Елліна.
— Не знаю, — відповів Ліо. — Але якщо ми хочемо вижити, ми повинні навчитися слухати навіть те, що не хочемо чути.
Міра мовчки дивилася у вікно, згадуючи видіння, що їй показали. Її думки плуталися між страхом і надією.
Відчуття, що планета розкриває їм свої таємниці, змішувалося з невідомістю, яка могла в будь-який момент стати загрозою.
І саме в цю мить, серед космічної тиші, прозвучав тихий, але гучний дзвін — ніби сама планета сповіщала про нову главу їхньої пригоди.
#1219 в Детектив/Трилер
#464 в Детектив
#907 в Фантастика
#295 в Наукова фантастика
Відредаговано: 06.07.2025