Сигнали з Безмовної планети

Тіні під поверхнею

Після того, як вони ступили на поверхню Безмовної Планети, туман почав огортати їх з усіх боків. Це не був звичайний туман — він був густим, важким, здавалося, що кожна його частинка повільно рухалась і ворушилась.


 

Елліна вперше відчула це по-справжньому. Вона вийшла вперед, піднявши руку, щоб торкнутися того напівпрозорого шару, але відчуття було дивним — ніби дотик був одночасно і холодним, і теплим, і… живим.


 

— Цей туман — не просто водяна пара, — тихо сказала вона. — Він ніби… відгукується на наші думки.


 

Ліо, який стояв поруч із нею, нахмурився.


 

— Ти кажеш, що це живий організм?


 

— Можливо, — відповіла Елліна, і її голос став стривоженим.


 

Тай, оглянувшись навколо, відчув, як температура різко падає, а шкіра на обличчі покривається дрібною гусячою шкірою.


 

— Туман реагує на звук і рух, — пояснив він. — Нам потрібно рухатись обережно, щоб не спровокувати щось непередбачуване.


 

Міра відчула, що кожен її крок важкий, ніби планета сама намагається їх затримати.


 

Вони пішли далі, і туман немов заграв кольорами, наче реагував на їхню присутність. І тоді вона почула — шепіт.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше