Сигнали з Безмовної планети

Довіра на межі

Корабель «Обрій-3» повільно опускався крізь густі шари атмосфери Ксарії. Зовнішні датчики фіксували підвищену активність електромагнітних хвиль, а на горизонті простягалася сіра безкрая рівнина, що здавалася майже живою.


 

— Висадка через 10 хвилин, — оголосив Ліо, затамувавши подих.


 

Міра дивилася у вікно і відчувала, як холод пронизує її до кісток. Це була не просто планета — це був світ, де все мовчало, але щось ховалося.


 

Тай почав аналізувати атмосферу.


 

— Склад газів нестабільний. Нам потрібні захисні скафандри, — попередив він.


 


 


 


 

 Перші кроки


 


 

Коли трап розкрився, команда вперше ступила на поверхню Безмовної Планети. Земля під ногами була м’якою, ніби пухом, а повітря наповнювали дивні звуки — більше схожі на гул, ніж на звук.


 

— Тут… тихо, але не порожньо, — прошепотіла Елліна.


 

Вони почали рухатися вперед, але відчуття, що за ними спостерігають, не полишало ні на хвилину.


 


 


 


 

Перші сліди


 


 

Раптом Міра помітила щось дивне — сліди, що йшли у дві сторони, але не відомої їм істоти.


 

— Хтось тут був, — сказала вона.


 

Ліо нахилився, вивчаючи відбитки.


 

— І нещодавно.


 

Хтось або щось ще було на цій планеті. І тепер це стало їхньою головною загадкою.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше