Сигнали з Безмовної планети
Сигнал із темряви
У Центрі міжпланетного зв’язку «Око-7» було тихо. Надворі, за товстими склопанелями, простягався космос — безмежний, чорний, байдужий.
Технік 2-го класу Аліна Торес пила холодну каву й дивилась на зелений пульсуючий екран. Нічна зміна завжди була нудною — жодних сигналів, лише фонові шумові хвилі та імпульси від супутників спостереження.
Аж раптом — екран блимає червоним.
— «Це що, збій?» — пробурмотіла вона, але дані йшли чітко: формат старого протоколу зв’язку, якому понад 30 років.
А потім, голосом, що прозвучав крізь статичний шум, вона почула:
— «…Ми живі… але не самі…»
Тиша. Потім знову шум.
Аліна застигла. Вона знала цю частоту. Вона знала цей код. Його використали… востаннє на Ксарії. Планеті, яку визнали втраченою, коли зникла експедиція “Обрій-2”. І разом із нею — двадцятеро дітей-дослідників.
Цей сигнал не міг бути справжнім.
І все ж… він був .
Уранці сигнал передали до Всесвітньої Ради Федерації Людства.
Рішення було прийняте мовчки:
Вперше за 10 років — ми повертаємось на Безмовну Планету.
І цього разу — ми відправимо не дорослих. А тих, хто ближче до тих, хто шле сигнал. Ми відправимо… дітей.
#1120 в Детектив/Трилер
#445 в Детектив
#841 в Фантастика
#282 в Наукова фантастика
Відредаговано: 06.07.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
